Космічний зонд NASA Parker Solar Probe зафіксував гігантські магнітні структури у короні Сонця

Дані, отримані під час рекордного зближення з Сонцем, дозволили зонду NASA Park­er Solar Probe зафіксувати рідкісні явища в сонячній короні — величезні магнітні структури, які вчені назвали «магнітними пуголовками». Спостереження відбулися під час 22-го проходження зонда біля Сонця, коли апарат наблизився до зірки на відстань близько 6,4 млн км, фактично занурившись у її атмосферу. Результати оприлюднені в журналі The Astro­phys­i­cal Jour­nal Let­ters.

Першим відкриттям стали згадані «пуголовки» — темні форми, що рухаються вздовж магнітних петель до поверхні Сонця. За словами керівника дослідження, професора Анджелоса Вурлідаса з Університету Джонса Гопкінса, це частини магнітних полів, які «ламаються» й частково повертають енергію назад до Сонця, створюючи характерні тіні у формі пуголовків. Раніше їх існування припускали теоретично, але Park­er уперше зафіксував їх безпосередньо. Деякі з цих структур сягали розмірів, удвічі більших за Землю.

Художня візуалізація зв’язку між КМЕ та магнітними полями на Сонці. Джерело: NASA

Інше спостереження стосувалося розриву так званого геліосферного струмового шару (Helios­pher­ic Cur­rent Sheet) — зони, що розділяє північне й південне магнітні поля Сонця. Вперше вчені побачили, як цей «магнітний прапор» починає тремтіти й зрештою рветься під дією сонячного шторму, демонструючи явище, відоме як «нестабільність розривного режиму». Під час цього процесу сформувався гігантський магнітний пуголовок, який розширювався зі швидкістю 5 000 км за хвилину понад дві години.

Третім ключовим відкриттям стало спостереження народження пар магнітних структур, коли єдина петля у короні Сонця «перетискалася» посередині й розділялася на дві частини — одна занурювалася назад у Сонце, інша ж викидалася назовні зі швидкістю близько 560 км/с. Цей процес, відомий як «pinch-off», є ключовим механізмом, який може породжувати корональні викиди маси (CME) — головне джерело сонячних бур, що впливають на космічну погоду біля Землі.

Після завершення основної місії у червні 2025 року Park­er Solar Probe продовжує обертатися навколо Сонця приблизно чотири рази на рік, щоразу досягаючи подібної дистанції. Коли паливо буде вичерпане, апарат згорить у сонячній атмосфері, залишивши по собі найдетальніші спостереження внутрішньої корони — безпрецедентний внесок у розуміння механізмів, які керують активністю нашої зорі.