Китай розробляє винищувач який може літати без пілота і без GPS

Китай працює над системою керування винищувачами, яка дозволить літаку продовжувати бойовий політ навіть якщо пілот знепритомніє — або взагалі обійтися без GPS-навігації. Концепцію виклали дослідники Шеньянського інституту проєктування та дослідження літаків, пов’язаного з розробкою винищувача нового покоління J‑50.

У науковій статті, опублікованій у серпні в рецензованому журналі Air­craft Design, Чжан Дун та його колеги описують перехід від традиційного керування польотом до того, що вони називають «когнітивною маневреністю». Програмне забезпечення перекладатиме широкі тактичні команди у конкретні льотні інструкції, а бортова система стежитиме за станом самого літака та його можливостями в реальному часі.

Ключова особливість концепції — автоматичне перехоплення управління в критичній ситуації. Якщо пілот втрачає здатність керувати машиною через перевантаження чи поранення, система бере управління на себе. Водночас дослідники наполягають на збереженні жорстких обмежень: традиційні механізми мають залишатися відповідальними за найбільш критичні функції безпеки.

Окремо розглядається навігація в умовах радіоелектронного придушення. Збройні сили дедалі частіше розглядають блокування GPS як стандартну тактику на полі бою. Для протидії цьому пропонується поєднати квантову інерційну навігацію, візуальні орієнтири, рельєфне позиціювання та геомагнітну навігацію. Кілька паралельних систем мають страхувати одна одну — щоб відмова будь-якої з них не позбавляла літак розуміння свого місцезнаходження.

Третій напрямок — взаємодія пілотованих винищувачів з безпілотними веденими. Дрони-веденики зможуть динамічно перерозподіляти завдання між собою, якщо один із них буде знищений. Роль командного апарата зможе переймати «віртуальний лідер», що дозволить групі продовжувати місію без єдиного постійного центру управління.

Дослідники зазначають, що J‑36 та J‑50 є основними кандидатами для китайських ВПС нового покоління, однак жоден із цих літаків офіційно не підтверджений як носій описаних систем. Стаття не заявляє про вже розгорнуті рішення — радше окреслює інженерний напрям, у якому рухається Китай. Перед впровадженням інтелектуального програмного забезпечення у чутливі функції автори рекомендують масштабне моделювання та льотні випробування, зокрема із залученням дешевших безпілотників на ранніх етапах.