Китай виконає лише 63% замовлень на військові дрони у разі високоінтенсивного конфлікту

Китайська дронова промисловість, попри свої колосальні масштаби, не зможе впоратися з різким сплеском попиту під час високоінтенсивного збройного конфлікту. Навіть після повної промислової мобілізації країна зможе виконати лише близько 60% військових замовлень на безпілотники — до такого висновку дійшли дослідники з Пекінського технологічного інституту.

Група під керівництвом професора Чжан Цзіхая, директора Дослідницького центру з питань оборонної мобілізації, побудувала модель із застосуванням штучного інтелекту, яка симулювала триразове зростання воєнного попиту. Модель відтворювала багаторівневий ланцюжок постачання — від виробників компонентів і підсистем до складальних підприємств. Паралельно аналізувалась реакція складських запасів, постачальників, фінансування та переведених на військові рейки цивільних заводів.

За одним зі сценаріїв військовий попит зростав утричі. Фабрики вводили в обіг складські запаси, переходили на наднормову роботу, відкривали нові виробничі лінії і перепрофільовували цивільні потужності. Попри це, сукупний показник виконання замовлень склав лише 63,4%. «Ланцюжок постачання, хоч і має певні можливості мобілізації та відновлення, все одно стикається зі значним розривом між попитом і пропозицією», — зазначила команда дослідників.

У ході 30 симуляцій порівнювалися три підходи: відсутність мобілізації, мобілізація за заздалегідь встановленими правилами та стратегія на основі ШІ. Медіанний показник виконання замовлень без мобілізації склав близько 34%, із застосуванням правилного підходу — 51%, а ШІ-стратегія забезпечила приблизно 58%. Штучний інтелект аналізував запаси, виробничі потужності, тиск замовлень і фінансування, після чого самостійно відбирав постачальників для розширення та цивільні підприємства для конверсії. Середній показник виконання при ШІ-управлінні виявився на 8,4% вищим, ніж при правиловому підході, і на 24,3% — ніж за умов відсутності мобілізації.

Збільшення доступного фінансування мобілізації зі 60% до 140% від базового рівня підвищило виконання замовлень із 54,9% до 62,3%. Подальше нарощування витрат давало дедалі менший ефект, оскільки терміни будівництва заводів і технічні обмеження конверсії стримували швидке введення нових потужностей.

Китайський фахівець у галузі озброєнь застеріг: йдеться про «дискусійне дослідження», а не про прогноз реального перебігу подій під час війни. Симуляція охопила наявних військових постачальників і здатних до конверсії цивільних виробників, однак ширша мобілізація могла б залучити до ланцюжка постачання компанії з електроніки, акумуляторної, автомобільної та споживчої галузей. Досвід пандемії COVID-19 показав, що підприємства поза медичним сектором здатні швидко розгорнути випуск засобів захисту, — утім, перехід на виробництво військових дронів потребує технічної адаптації, відповідного обладнання та спеціалізованих компонентів.

Дослідження опубліковане в журналі Jour­nal of Sys­tem Sim­u­la­tion 24 липня. Його головний висновок полягає в тому, що воєнний потенціал Китаю залежатиме не стільки від здатності збирати безпілотники, скільки від того, наскільки швидко країна зможе розширити постачання ключових комплектувальних.