Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Китайські розробники представили новітню систему ППО, що перевершує американський Golden Dome
Китайські науковці розробили інфрачервоний сенсор нового покоління, натхненний біологією жука-пожежника. Пристрій у 20 000 разів швидший за сучасні аналоги й може працювати у складних умовах — у диму, пилу чи тумані, а також при екстремальних температурах. Розробку здійснили дослідники з Шанхайського інституту технічної фізики Китайської академії наук спільно з університетом Тунцзі.
Сенсор працює в середньому інфрачервоному діапазоні й здатен фіксувати найменші джерела тепла та відстежувати рух із майже 95% точністю. Технологія може знайти застосування у нічному баченні, пожежній безпеці, промисловому контролі та системах оборонного спостереження. Як основу пристрою використали два матеріали: диселенід паладію (PdSe₂), який ефективно поглинає інфрачервоне випромінювання, та органічний напівпровідник пентацен — аналог сенсорної системи жука.

Зенітно-ракетний комплекс HQ-9B під час 15‑ї Китайської міжнародної авіаційно-космічної виставки в Чжухаї. (Репрезентативне зображення)
У випробуваннях сенсор відмінно зарекомендував себе під час імітації лісових пожеж, відстежуючи рух полум’я при температурах до 927°C. Окрім цього, у супутньому дослідженні команда створила ще один пристрій на основі чорного фосфору та індій-селеніду, який досяг швидкості збереження фотонної пам’яті лише 0,5 мікросекунди — це значно перевищує показники традиційних кремнієвих сенсорів.
Розробники відзначають, що така швидкість і точність роблять технологію перспективною для оборонних систем — зокрема, для протиракетного захисту, високошвидкісного цілевказання, а також автономних дронів, супутників і наземних комплексів. Зокрема, сенсор можна інтегрувати у зенітно-ракетні системи, такі як HQ-17AE, щоб перехоплювати цілі навіть під час піщаних бур або вночі.
Поява цієї технології збігається у часі з анонсом американського проекту “Golden Dome” — космічного щита з використанням інфрачервоних сенсорів на основі кремнію. Китайські вчені наголошують, що їхні сенсори перевершують традиційні за швидкістю й чутливістю, а інтеграція функцій в одному чипі дозволяє економити енергію й скорочувати затримки, що важливо для автономних роботизованих систем майбутнього.