Китайські вчені розрахували спосіб виявлення F‑35 лазером

Фахівці Китайської академії авіаційних ракетних технологій розрахували теоретичну можливість виявлення малопомітного винищувача F‑35C за допомогою компактного лазерного локатора. За їхніми розрахунками, вночі такий пристрій здатен засікти літак на відстані до 61 кілометра, а вдень через фонове сонячне світло дальність падає приблизно до 27,7 кілометра.

Йдеться поки що виключно про комп’ютерне моделювання — жодних випробувань на реальному літаку не проводилося. Дослідники вивчали можливість розміщення мініатюрного лідара на основі однофотонного детектора в головній частині ракети.

Принцип роботи такого лідара схожий на радар, але замість радіохвиль він випромінює короткі лазерні імпульси. Відбитий від цілі сигнал повертається до датчика, і за часом його проходження визначається відстань та орієнтовна форма об’єкта. Однофотонні детектори вирізняються надзвичайною чутливістю — вони здатні фіксувати навіть поодинокі фотони, тож для роботи вистачає відносно слабкого лазера.

У моделюванні використовувався лазер з довжиною хвилі 1064 нанометри, енергією імпульсу 1 міліджоуль та приймальною оптикою діаметром 100 міліметрів — параметри, підібрані з огляду на обмеження розмірів та енергоспоживання обладнання для встановлення на ракеті. Розрахунки враховували загасання лазера в атмосфері, фонове освітлення неба, шуми детектора та інші фактори.

Цікаво, що на дистанції 27,7 кілометра система теоретично здатна не лише виявити ціль, а й визначити деталі її форми — з точністю до 20 сантиметрів углиб та близько 50 сантиметрів упоперек. Малопомітність F‑35 створювалася насамперед для зниження радіолокаційної видимості, тоді як лазер працює на зовсім інших, значно коротших хвилях і взаємодіє з поверхнею літака інакше.

Проте це не означає, що лазерна технологія автоматично розв’язує проблему виявлення стелс-літаків. Головне обмеження — вкрай вузький промінь: щоб отримати відбитий сигнал, пристрій потрібно точно навести на ділянку неба, де вже перебуває ціль. Радар же здатен одночасно контролювати набагато більший простір, тож дослідники розглядають лазерний датчик лише як допоміжний засіб уточнення й супроводу вже приблизно виявленої цілі.

На реальну дальність також впливатимуть хмари, дощ, туман та аерозолі, які розсіюють і поглинають лазерне випромінювання. Окремим викликом залишається здатність утримувати промінь на швидкісному літаку — максимальна швидкість F‑35C сягає близько 1,6 Маха, і наразі розрахунки дальності самі по собі не доводять можливості стабільного супроводу реального винищувача в польоті. Щоб підтвердити ці викладки, потрібне створення справжнього обладнання та проведення наземних, повітряних і льотних випробувань.