Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Китайські вчені відкрили у Тихому океані джерело природного водню вартістю у мільярди євро
Китайські океанологи виявили у західній частині Тихого океану гігантську гідротермальну систему, що виділяє колосальні обсяги водню. Дослідження Інституту океанології Академії наук Китаю (IOCAS), опубліковане в Science Advances, описує нове родовище під назвою гідротермальне поле Куньлунь, розташоване на глибині понад 3000 м західніше жолоба Муссау, на Каролінській тектонічній плиті.
Поле охоплює понад 11 км², що більш ніж у 100 разів перевищує площу відомої атлантичної системи «Втрачене місто». Вчені зафіксували концентрацію водню 5,9–6,8 ммоль/кг у гідротермальних рідинах та оцінили щорічний викид у 1 млн тонн молекулярного водню — близько 5% від глобального підводного природного потоку. При нинішніх цінах на «зелений» водень цей обсяг відповідає ринковій вартості у €5 млрд на рік.

Сеанс прямої трансляції з глибини понад 32 808 футів під поверхнею моря зафіксував китайський пілотований підводний апарат. Джерело: CCTV/Weibo
Раніше вважалося, що значне утворення водню можливе лише на серединно-океанічних хребтах. Відкриття Куньлуню спростовує цю теорію: тут водень формується у внутрішньоплитних умовах через процес серпентинізації, про що свідчать трубоподібні структури, карбонатні вежі, кратери та поля брекчії. Це розширює уявлення про потенційні природні водневі резервуари, які можуть існувати у багатьох раніше ігнорованих зонах океану.
Окрім енергетичного виміру, дослідники виявили у Куньлуні унікальні біоценози, що живуть без сонячного світла завдяки хемосинтезу на основі водню. Тут мешкають креветки, краби-інваліди, трубкові черви та анемони. Подібні умови давно розглядаються як можливе середовище зародження життя на Землі.
Автори наголошують, що відкриття має насамперед наукове значення. Хоча водень із поля Куньлунь можна оцінити у мільярди євро, це «не запрошення бурити морське дно». Система розглядається як природна лабораторія, а її аналоги можуть існувати не лише на Землі, але й під крижаними оболонками супутників Юпітера — Європи чи Енцелада.