Міжзоряна комета 3I/ATLAS вперше продемонструвала реактивну активність

Астрономи повідомили про нове відкриття, пов’язане з міжзоряною кометою 3I/ATLAS, яка нині залишає Сонячну систему. Під час спостережень зафіксовано рідкісне явище — реактивні струмені в її «антихвості», потоці газу та пилу, спрямованому до Сонця. Коливання цих струменів відбувалися з періодом 7 годин 45 хвилин під час зближення комети з нашою зіркою.

Зазвичай хвости комет відхиляються від Сонця під дією сонячного випромінювання, тому утворення антихвоста є винятковим випадком. 3I/ATLAS стала лише третім міжзоряним об’єктом, який коли-небудь спостерігали в Сонячній системі — після ‘Oumua­mua у 2017 році та 2I/Borisov у 2019-му. Водночас це перший випадок, коли у міжзоряної комети зафіксували реактивні викиди, спричинені сублімацією льоду.

Спостереження проводилися з 2 липня по 5 вересня 2025 року за допомогою роботизованої системи Two-meter Twin Tele­scope в обсерваторії Тейде на Канарських островах. За цей час астрономи відстежили, як кома комети перетворилася з пилового віяла у чітко виражений антихвіст, що виник під впливом сонячного випромінювання.

(Центр) Біле світло комети 3I/ATLAS оточене блакитним сяйвом на чорному тлі. Космічний телескоп «Габбл» зафіксував міжзоряну комету 3I/ATLAS у листопаді. (Кути) Зображення коми 3I/ATLAS (Джерело зображення: NASA, ESA, STScI, D. Jewitt (UCLA). Обробка зображень: Дж. ДеПаскале (STScI)/ Серра-Рікарт, Лікандро та Аларкон)

У серпні 2025 року активність реактивних струменів фіксували сім разів. Аналіз показав, що їхні коливання свідчать про обертання ядра комети з періодом близько 15 годин 30 хвилин — швидше, ніж вважалося раніше. Це дозволило уточнити фізичні характеристики об’єкта, який є «недоторканим уламком» іншої планетної системи.

Комета пройшла найближчу до Сонця точку орбіти 30 жовтня 2025 року на відстані близько 210 мільйонів км, а до Землі найбільше наблизилася 19 грудня — на відстань 270 мільйонів км. Тепер 3I/ATLAS залишає Сонячну систему, але, як зазначають дослідники, її спостереження стануть важливим джерелом знань про природу міжзоряних тіл.