NASA розгадали природу таємничих темних смуг на поверхні Марса

Темні смуги, які протягом десятиліть фіксують на схилах Марса, ймовірно не мають нічого спільного з рідкою водою — про це свідчить нове дослідження, опубліковане 19 травня в журналі Nature Communications. Команда вчених з Університету Брауна та Бернського університету використала алгоритми машинного навчання для аналізу понад 86 тисяч знімків Марса високої роздільної здатності, створивши найбільшу на сьогодні мапу подібних утворень.

Темні сліди, зокрема ті, що з’являються й зникають сезонно (так звані recurring slope lineae або RSL), раніше вважались потенційним свідченням наявності води — можливо, з підземних льодовиків чи сольових розчинів. Проте, як показали результати моделювання, ці структури значно частіше утворюються в умовах підвищеної вітрової активності та пилових осідань, а не у середовищі з підвищеною вологістю або температурними перепадами.

Машинний аналіз охопив понад пів мільйона зафіксованих смуг, які дослідники зіставили з параметрами навколишнього середовища: температурою, напрямками вітру, рівнем гідратації та активністю зсувів. Результати вказують, що смуги, ймовірно, утворюються через сухе ковзання тонкого шару пилу по крутих схилах. Частіше вони зустрічаються біля свіжих кратерів або в зонах з активною появою пилових вихорів.

Такі висновки змінюють уявлення про потенційну придатність цих регіонів для життя. Якщо раніше подібні структури могли розглядатися як можливі осередки біологічної активності, то тепер вони класифікуються як безводні зони. Для майбутніх місій NASA це також означає зниження ризику біологічного забруднення таких ділянок земними мікроорганізмами.

«Це і є перевага підходу, заснованого на великих даних», — зазначив співавтор дослідження Адомас Валантінас. «Ми можемо відсіяти гіпотези ще з орбіти, не ризикуючи й не витрачаючи ресурси на помилкові цілі».