Науковці дослідили, чи виживуть інопланетні цивілізації у відкритому космосі

Чи можливо, що позаземне життя зовсім не потребує планети для існування? Нове дослідження ставить під сумнів класичну гіпотезу, згідно з якою життя можливе лише на планетах, подібних до Землі. Вчені розглядають альтернативну модель: біологічні системи, які здатні існувати у відкритому космосі, без поверхні під ногами чи атмосфери над головою.

Прикладом слугує Міжнародна космічна станція, де астронавти виживають без планети, хоча й за підтримки значних ресурсів із Землі. Дослідники припускають, що значно простіші організми — не такі складні, як люди, — могли б функціонувати автономно. Відомо, що деякі мікроорганізми, наприклад тихоходки, здатні витримувати умови вакууму й радіації.

Щоб вижити в космосі, колонії організмів мали б подолати чотири основні виклики. Перший — підтримка внутрішнього тиску: для цього могла б слугувати жорстка або напівжорстка оболонка. Другий — збереження температури, достатньої для існування рідкої води. Тут вчені звертають увагу на здатність деяких земних організмів, як-от сріблястих мурах з Сахари, регулювати тепловіддачу шляхом вибіркової взаємодії зі світлом.

Третя проблема — втрата легких хімічних елементів, які на планетах утримуються гравітацією. Колонії у відкритому космосі змушені були б або постійно оновлювати запаси речовин, або перейти до замкненого циклу перероблювання. Нарешті, такі біоструктури мали б перебувати у «зоні життя» — тобто на орбіті, де вистачає сонячної енергії для підтримання метаболізму.

У підсумку вчені описали гіпотетичну структуру — до 100 метрів у діаметрі — із тонкою напівпрозорою оболонкою, всередині якої зберігається вода, живуть організми та підтримується стабільна температура. Це не лише розширює уявлення про можливості життя у Всесвіті, а й має практичну цінність: у майбутньому подібні біоінженерні технології можуть лягти в основу самопідтримуваних людських колоній у космосі.