Науковці довели, що гравітація Марса запускає льодовикові періоди на Землі

Марс, попри те що він удвічі менший за Землю і розташований на відстані понад 50 мільйонів кілометрів у найближчій точці орбіти, має відчутний вплив на кліматичні процеси нашої планети. Нове дослідження під керівництвом професора астрофізики Стівена Кейна з Каліфорнійського університету показало, що гравітаційне тяжіння Червоної планети відіграє ключову роль у довготривалих кліматичних циклах Землі, зокрема у механізмах, які запускають льодовикові періоди.

Попередні роботи свідчили, що візерунки у глибоководних відкладеннях океанів повторюють кліматичні цикли, пов’язані з впливом Марса, попри його невелику масу. Щоб перевірити ці дані, команда Кейна провела масштабне комп’ютерне моделювання Сонячної системи, врахувавши зміни орбіти та нахилу Землі.

Такі зміни, відомі як цикли Міланковича, визначають кількість сонячного світла, яке досягає поверхні планети протягом десятків тисяч і навіть мільйонів років. Саме вони вважаються головним механізмом початку й завершення льодовикових періодів, коли полярні області вкриваються масивними льодовиками.

Науковці встановили, що Марс особливо впливає на два ключові цикли — тривалістю близько 100 тисяч років та приблизно 2,3 мільйона років. Ці періоди безпосередньо пов’язані з коливаннями рівня льодовикового покриву Землі під час глобальних льодовикових епох.

Нині ми перебуваємо у межах четвертинної льодовикової епохи, яка розпочалася 2,6 мільйона років тому. У її піковій фазі льодовик простягався аж до території сучасного Лондона. Дослідження Кейна допомагає точніше пояснити механізми таких кліматичних змін і підкреслює несподівану роль далекої планети у формуванні умов життя на Землі.