Науковці довели, що людина здатна вижити у відкритому космосі

Під час нещодавньої наукової конференції з місячної та планетарної науки дослідники представили нові дані, які можуть суттєво змінити уявлення про виживання людини в умовах відкритого космосу. Центром уваги стало вивчення мікроскопічних організмів — тихоходок, або «водяних ведмедів», які демонструють виняткову здатність до виживання в екстремальних середовищах, включаючи вакуум і радіацію.

Ключовим чинником їхньої стійкості вчені називають білок Dsup (Damage Suppressor), який здатен захищати ДНК від ушкоджень, спричинених іонізувальним випромінюванням. За допомогою комп’ютерного моделювання дослідники показали, що цей білок формує захисний бар'єр навколо генетичного матеріалу, зменшуючи розриви в ДНК та запобігаючи мутаціям.

Крім Dsup, у тихоходок виявлено ще низку адаптивних механізмів, зокрема білки теплового шоку та антиоксидантні ферменти, які захищають клітини під час перепадів температур і підвищеного тиску. Ці властивості роблять їх перспективними не лише для фундаментальної науки, а й для застосування в біотехнологіях, зокрема в медицині, генетиці та космічній інженерії.

Науковці припускають, що подібні адаптаційні стратегії можуть бути використані для підвищення стійкості людських клітин до космічної радіації або для створення організмів, здатних виживати в умовах інших планет. Досвід з тихоходками відкриває нові підходи до генної інженерії, що у перспективі може допомогти адаптувати людину до довготривалих космічних місій.

Ці дослідження також мають значення для астробіології: екстремальна живучість таких організмів свідчить про можливість існування життя в умовах Марса, супутників Європа чи Титан, де поєднання холоду, радіації та нестачі кисню не виключає форм життя, подібних до земних екстремофілів.