Науковці довели, що раніше доба на Землі тривала 19 годин

Науковці встановили, що у далекому минулому Земля пережила тривалий період стабільного обертання, коли тривалість доби становила близько 19 годин. Висновки опубліковані в журналі Nature Geo­science і базуються на аналізі геологічних даних докембрійської епохи.

Дослідження показало, що в середині протерозойської ери, приблизно від 2 до 1 мільярда років тому, процес поступового подовження земної доби зупинився. Зазвичай обертання планети сповільнюється через припливну взаємодію з Місяцем, однак тоді цей ефект компенсувався атмосферними припливами, спричиненими сонячним нагріванням. За певних умов хвилі входили в резонанс і створювали момент, який прискорював обертання, врівноважуючи гальмівний вплив Місяця.

Вчені зібрали 22 незалежні оцінки тривалості земного дня, отримані з аналізу припливних відкладень, строматолітів та ритмічних геологічних структур. Використання сучасних методів циклостратиграфії дозволило визначити швидкість обертання Землі за давніми осадовими породами. Статистичний аналіз показав чітке «плато» у зміні тривалості дня, яке тривало близько мільярда років, перш ніж доба знову почала подовжуватися до сучасних 24 годин.

Цей період збігається з так званим «нудним мільярдом» — епохою відносно стабільного клімату та повільних біологічних змін. Він також припадає на проміжок між двома великими змінами вмісту кисню в атмосфері.

Дослідники припускають, що коливання рівня кисню та озону впливали на силу атмосферних припливів, утримуючи Землю в резонансному стані. Після завершення цього періоду подовження доби могло сприяти ефективнішому фотосинтезу та підвищенню рівня кисню, необхідного для розвитку складних форм життя.