Науковці довели, що штучне блокування Сонця може спричинити кислотні дощі на Землі

Нове дослідження Колумбійського університету ставить під сумнів ефективність і безпечність технології ін’єкції стратосферних аерозолів (SAI) — підходу, що передбачає розпилення частинок у верхніх шарах атмосфери для зменшення сонячного випромінювання та охолодження планети. Попри зростання інтересу до цієї ідеї як потенційного інструмента боротьби зі зміною клімату, науковці застерігають: моделі, що демонструють її результативність, надто спрощені й не враховують складність реальних атмосферних процесів.

Хімік В. Фей МакНілл із Колумбійської школи клімату зазначає, що навіть найдетальніші симуляції SAI базуються на припущеннях про «досконалі» частинки в «досконалих» умовах. У реальності ж ефекти залежать від широти, пори року та напрямків атмосферних течій. Це означає, що будь-яке масштабне застосування технології потребуватиме глобальної координації — завдання, яке наразі виглядає малореалістичним з огляду на стан міжнародної кліматичної співпраці.

Прихильники SAI часто посилаються на виверження вулкана Пінатубо у 1991 році, яке тимчасово знизило середню температуру на планеті приблизно на 1°C. Але тоді ж зафіксували й негативні наслідки: ослаблення мусонів в Індії, зменшення опадів у Південній Азії, нагрівання стратосфери та пошкодження озонового шару. Повторення цього ефекту штучним шляхом може спричинити кислотні дощі, забруднення ґрунтів і порушення кліматичних систем.

У пошуках безпечніших альтернатив сірці дослідники вивчають інші матеріали — карбонат кальцію, альфа-оксид алюмінію, діоксид титану, цирконію та навіть наночастинки діамантів. Проте більшість із них є дорогими та складними у виробництві. Наразі доступними залишаються лише карбонат кальцію та оксид алюмінію. За словами провідної авторки дослідження Міранди Хак, щорічне розпилення таких речовин у великих обсягах буде технічно надзвичайно складним.

Кліматичний економіст Гернот Вагнер підкреслює, що технологія SAI не є ані швидким, ані надійним рішенням. Реальні наслідки, ймовірно, не відповідатимуть теоретичним прогнозам. Якщо проєкт і буде реалізовано, він залишиться ризикованим експериментом із непередбачуваними наслідками для атмосфери, екосистем і людства — без можливості натиснути кнопку «скасувати».