Науковці ETH Zurich пояснили, чому лише невелика кількість планет придатна для життя

Нове дослідження астрономів показало, що для виникнення життя на планеті критично важливим є збереження достатньої кількості фосфору й азоту ще на етапі формування її ядра. Саме ці елементи забезпечують роботу ДНК, РНК та білків, без яких неможливе існування клітин. Робота під керівництвом Крейґа Волтона з ETH Zurich та професорки Марії Шьонбехлер опублікована в журналі Nature Astron­o­my.

Під час утворення планети важкі елементи, як-от залізо, опускаються в ядро, а легші залишаються в мантії та корі. Ключову роль у цьому процесі відіграє рівень кисню. Якщо його замало, фосфор зв’язується із залізом і стає недоступним для життя. Якщо ж кисню надто багато, зберігається фосфор, але втрачається азот.

Схема, що ілюструє обмеження ймовірного життя на поверхні планети концентрацією поживних речовин у мантії. Джерело: Nature Astron­o­my (2026). DOI: 10.1038/s41550-026–02775‑z

Дослідники визначили вузький діапазон умов із помірним рівнем кисню — «хімічну зону Золотоволоски». Лише в ній і фосфор, і азот залишаються у мантії в достатніх кількостях. Земля, за моделями, опинилася саме в цій зоні близько 4,6 мільярда років тому, що зробило можливим зародження життя.

Моделювання показало, що інші планети Сонячної системи, зокрема Марс, мали рівні кисню поза цією «золотою серединою». У їхній мантії не збереглося достатньо ключових елементів, що могло стати причиною відсутності біологічних перспектив.

Висновки змінюють підхід до пошуку життя за межами Землі. Наявність води виявляється недостатньою умовою: планета може бути хімічно непридатною для життя. Вчені пропонують оцінювати потенціал інших світів через склад їхніх зірок, адже саме він визначає хімічні передумови для формування придатних планет.