Науковці назвали причину, чому Венера більше ніколи не буде придатною для зародження життя

Портал Mint повідомляє: свіже дослідження науковців показало, що кисень і вуглець здатні зникати з верхніх шарів атмосфери Венери. Дані вдалося отримати завдяки космічному кораблю BepiColombo, який прямував до Меркурія, а дорогою здійснив свій другий проліт повз Венеру. У результаті вченим вдалося короткочасно поспостерігати за індукованою магнітосферою планети.

На відміну від Землі, Венера не здатна генерувати магнітне поле у своєму ядрі, а тому планета оточена слабкою штучно створеною «магнітосферою у формі комети». Ця магнітосфера створюється навколо планети завдяки взаємодії заряджених частинок, що випускаються сонячним вітром, з електрично зарядженими частинками у верхніх шарах атмосфери Венери. Раніше вчені також виявили, що навколо магнітосфери знаходиться область, відома як «магнітооболонка» — саме вона уповільнює і нагріває сонячний вітер.

У новому дослідженні вчені змогли проаналізувати раніше недосліджену область магнітного середовища планети. Вони виявили, що вуглець і кисень рухаються на прискорених швидкостях, що «здатні уникнути гравітаційного тяжіння планети».

За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника CNRS у Лабораторії фізики плазми (LPP) Ліни Хадід, вчені виявили, що більшість важких іонів в іоносфері Венери насправді холодні й повільно рухаються. Вона також стверджує, що це спостереження стало першим випадком, коли позитивно заряджені іони вуглецю спостерігали такими, що виходять з атмосфери «злого близнюка» Землі.

«У якийсь момент своєї історії Венера була покрита океанами, подібними до тих, які ми бачимо сьогодні на Землі. Однак пізніше вона почала вловлювати занадто багато тепла, що зробило атмосферу більш щільною і гарячою. У результаті Венеру наздогнав нестримний парниковий ефект, зробивши її найгарячішою планетою в сонячній системі», — зазначає науковиця.

За інформацією NASA, «нестримний парниковий ефект» врешті-решт перетворив океани Венери на пару, яка потім повільно витекла у космос. Дослідники також припускають, що колись Венера, подібно до Землі, цілком могла бути придатна для життя, але сьогодні це змінилося.

Водночас близькість Землі до Венери, ймовірно, є питанням перспективи майбутнього людства і нашої планети загалом. Наприклад, експерти Європейського космічного агентства (ESA) вважають, що у довгостроковій перспективі на нашу планету чекає та сама доля: через мільярди років «парникова Земля» стане неминучим результатом старіння Сонця. У результаті Сонце, яке колись давало життя, впорскуватиме в тендітну систему Землі занадто велику кількість тепла, і наша планета стане справжнім близнюком Венери.

Раніше ми інформували, що науковці з’ясували, як саме загине Сонячна система. Згідно з дослідженням, Сонячну систему поглине білий карлик, на який перетвориться Сонце. У підсумку всі планети та супутники будуть розчавлені й перетерті в пил.