Науковці підрахували, що рекордний рік на Землі тривав 445 днів

Науково-популярне медіа IFL Science інформує: астрономи підрахували, що у 46 році до нашої ери тривав найдовший рік в історії — 445 днів. Це сталося через необхідність узгодити давньоримський календар із фактичною тривалістю орбітального року Землі.

До введення Юліанського календаря Римський рік мав незбалансовану структуру: більшість місяців були коротшими, а для корекції додавали додатковий місяць — Мерцедоній. Цей підхід не тільки створював плутанину, а й давав можливість політикам маніпулювати тривалістю року, продовжуючи терміни перебування на посадах.

Щоб виправити ситуацію, Юлій Цезар ініціював реформу календаря. У 45 році до н.е. було введено Юліанський календар, що встановлював тривалість року в 365 днів із додаванням одного дня кожного четвертого року. Але спочатку необхідно було вирівняти календар із сезонами. Для цього в 46 році до н.е. додали кілька додаткових місяців, створивши рік із п’ятнадцяти місяців. Це дозволило вирівняти дати свят із відповідними сезонами, наприклад, щоб свята збору врожаю збігалися з літом.

Цей рік, відомий як annus confusionis («рік плутанини»), став ключовим етапом у формуванні сучасного календаря. Він показав, як необхідність коригувати календар може мати великі соціальні та політичні наслідки, зокрема уніфікацію часу й сезонів.

Реформа Юлія Цезаря заклала основу для сучасного розуміння часу, яке використовують донині, хоча в подальшому календар зазнавав незначних змін, наприклад, у Григоріанській реформі.