Науковці пояснили, чому у Сатурна рекордна кількість супутників, а у Венери та Меркурія їх взагалі немає

Дослідження демонструють, що наявність або відсутність супутників у планет залежить від кількох ключових чинників. До них належать розмір планети, її гравітаційна сила, радіус сфери Хілла та умови формування сонячної системи. У той час як Земля має Місяць, такі планети, як Венера чи Меркурій, не мають супутників.

Супутники утворюються двома основними способами. Одні гравітаційно захоплюються, якщо знаходяться в межах сфери Хілла — простору, де гравітація планети переважає над гравітацією Сонця. Наприклад, Місяць залишається на орбіті Землі через її сильну гравітацію. Інші супутники формуються разом із сонячною системою з газового диска, що обертався навколо Сонця.

Малі планети, як-от Меркурій, мають малий радіус сфери Хілла через слабку гравітацію, тому потенційні супутники часто потрапляють під вплив Сонця. У той же час, масивні планети, як Юпітер і Сатурн, завдяки своїй гравітації можуть утримувати десятки супутників: Юпітер має 95, а Сатурн — 146.

Земля вирізняється тим, що її Місяць, імовірно, виник після зіткнення з великим об'єктом розміром із Марс. У результаті цього зіткнення частина Землі відірвалася, утворивши наш супутник. Аналіз місячного ґрунту, зокрема базальтових порід, підтверджує цю гіпотезу.

Таким чином, наявність супутників у планет залежить від ряду факторів: розміру, розташування щодо Сонця, гравітації та процесів формування планетарної системи. Хоча остаточних відповідей ще немає, нові дослідження проливають світло на складну динаміку утворення супутників.