Науковці припустили, що Всесвіт може знаходитися у центрі чорної діри

Понад століття тому німецький фізик Карл Шварцшильд математично описав те, що сьогодні науковці називають чорною дірою. Його рівняння заклали основу так званої космології Шварцшильда — моделі, яка розглядає чорні діри як окремий просторово-часовий об'єкт. У 1970-х роках вчені Радж Кумар Патрія та Ай.Джей. Гуд розвинули цю ідею і припустили: межа чорної діри, яку ми називаємо горизонтом подій, може бути і межею нашого Всесвіту. Іншими словами, ми з вами живемо всередині гігантської чорної діри, зануреної у ще більший Всесвіт.

На перший погляд, це звучить фантастично, та нові спостереження космічного телескопа Джеймса Вебба натякають на те, що гіпотеза Патрії і Гуда може виявитися правдивою. Вчені дослідили 263 галактики в рамках проекту JADES, мета якого — вивчення найстаріших і найвіддаленіших об'єктів у Всесвіті. Виявлене порушує фундаментальне припущення космології про однорідність і ізотропність Всесвіту.

«Якби Всесвіт справді був симетричним, то галактики мали б обертатися у різні боки з однаковою ймовірністю — по 50% у кожен бік. Але результати показали зовсім інше: майже дві третини галактик обертаються за годинниковою стрілкою і лише третина — проти. Причому різниця настільки разюча, що її видно неозброєним оком на знімках», — зазначив професор Канзаського державного університету Ліор Шамір.

Такий дисбаланс може означати лише одне — у Всесвіту є «улюблений» напрямок обертання. Існують дві головні версії, що пояснюють це явище. Перша — Всесвіт міг народитися з уже закладеним обертанням. Це підтримує теорію чорної діри-космосу, згідно з якою наш Всесвіт є внутрішнім простором гігантської чорної діри. У такому разі сучасна космологія є неповною.

Друга версія — ефект Доплера. Якщо галактика обертається назустріч руху Землі в Чумацькому Шляху, її світло стискається, стаючи яскравішим і більш помітним для телескопів. Це може створити ілюзію переваги галактик з певним напрямком обертання.

Якщо саме ефект Доплера пояснює спостереження, нам доведеться переглянути методи вимірювання відстаней у глибокому космосі. Це, своєю чергою, може пролити світло на такі нерозв’язані проблеми, як різниця у швидкостях розширення Всесвіту або наявність гігантських галактик, вік яких начебто перевищує вік самого Всесвіту.

Результати дослідження опубліковані у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society і додають ще один аргумент на користь того, що наше розуміння Всесвіту лише на початку великого шляху.