Науковці розповіли, що відбувалося у Всесвіті у перші секунди після Великого вибуху

У перші миттєвості після Великого вибуху, близько 10⁻³⁵ секунди, Всесвіт пережив фазу стрімкої інфляції, розширюючись у мільярди разів швидше за швидкість світла. Температура перевищувала 10²⁷ кельвінів, тож існувала лише чиста енергія, з якої поступово виникли найперші частинки — кварки, глюони, лептони. Саме вони склали «суп» первинної плазми, що наповнювала молодий Всесвіт.

Згідно з рівнянням Ейнштейна E=mc², енергія може перетворюватися на масу. У перші моменти виникали пари частинка-античастинка: електрон і позитрон, кварк і антикварк. Майже всі вони швидко анігілювали, але невелика асиметрія — на кожен мільярд пар залишалася одна «зайва» частинка матерії — дозволила вижити речовині, з якої згодом виникли атоми, зорі та планети.

Коли температура знизилась (приблизно 10⁻⁶ секунди після Великого вибуху), кварки об'єдналися у протони й нейтрони — основні елементи ядер. Через кілька хвилин почався нуклеосинтез — утворення перших ядер гелію, дейтерію, літію. Справжні атоми сформувалися лише через 380 тисяч років, коли електрони змогли приєднатися до ядер і створити стабільні структури.

Підтвердженням цих процесів є космічне мікрохвильове фонове випромінювання, яке вчені спостерігають як «відлуння» Великого вибуху у всіх напрямках неба. Саме це світло виникло, коли Всесвіт став прозорим для випромінювання.

Дослідження доктора Джорджа Елліса дають змогу краще зрозуміти механізми зародження матерії та можуть стати основою для подальших проривів у фізиці високих енергій. Сучасні прискорювачі, наприклад Великий адронний колайдер, вже дозволяють частково відтворювати умови перших миттєвостей Всесвіту, проте багато питань лишаються відкритими. Однак одне залишається незмінним: усе живе й неживе у Всесвіті утворене з тієї самої зоряної матерії, що виникла після космічного вибуху.