Науковці розповіли, як проходять пори року на планетах Сонячної системи

Планети Сонячної системи мають свої сезони, але їхні характеристики можуть суттєво відрізнятися від земних. Головним фактором, що визначає зміну пір року, є нахил осі обертання планети відносно її орбітальної площини. На Землі цей кут становить приблизно 23,5 градуса, що зумовлює традиційну зміну весни, літа, осені та зими.
Марс має подібний нахил осі — близько 25 градусів, тому його сезонні зміни нагадують земні. Однак замість водяного снігу взимку на Марсі накопичується замерзлий вуглекислий газ (сухий лід), який утворює характерні тріщини на поверхні планети.

Меркурій практично не має осьового нахилу, через що на ньому відсутні виражені сезонні зміни. Уран представляє протилежну крайність: його вісь нахилена майже на 90 градусів, що призводить до того, що полюси планети протягом тривалих періодів або повністю освітлені, або перебувають у повній темряві. Це створює надзвичайно контрастні сезони з довгими періодами безперервного дня або ночі.

Окрім нахилу осі, на інтенсивність сезонних змін впливає також форма орбіти планети. Наприклад, Плутон має сильно витягнуту орбіту, що спричиняє різкі температурні коливання залежно від відстані до Сонця. Подібний ефект спостерігається і на Меркурії через його еліптичну орбіту.

Ці параметри можуть змінюватися з часом. Дослідження показали, що нахил осі Марса історично варіювався від 10 до понад 40 градусів, що призводило до значних кліматичних змін протягом мільярдів років.

Земля відзначається незвичайною стабільністю нахилу осі, що забезпечує відносно передбачуваний і сприятливий для життя клімат протягом тривалого часу. Саме ця стабільність, ймовірно, відіграла важливу роль у виникненні та еволюції життя на нашій планеті. Сучасні наукові дослідження спрямовані на пошук подібних умов на екзопланетах, що допоможе оцінити потенційну можливість існування життя на інших світах.