Науковці відновили найдавнішу карту зоряного неба в історії

Науковці відновили фрагменти зоряного каталогу давньогрецького астронома Гіппарха, який вважають найдавнішою спробою точно нанести зорі на карту нічного неба. Координати, яким близько двох тисяч років, знайшли під середньовічним релігійним текстом у палімпсесті Codex Cli­maci Rescrip­tus.

Давні записи стерли ще у стародавні часи, а поверх них нанесли сирійський переклад християнського твору. Оригінальний шар залишався невидимим протягом століть, але сучасні методи візуалізації дозволили прочитати частину втраченого тексту.

Виявлені координати описують зорі сузір’я Північної Корони. Порівняння з сучасними розрахунками показало, що записи зроблені між 162 і 127 роками до нашої ери — саме в період роботи Гіппарха, якого вважають одним із засновників наукової астрономії.

Дослідники наголошують, що точність координат перевищує попередні оцінки. Це дає підстави вважати, що Гіппарх створив власний зоряний каталог, а не лише користувався чужими спостереженнями. Знахідка додає аргументів у дискусії про вплив його робіт на пізніші античні каталоги.

Вчені припускають, що знайдене — лише частина більшого втраченого каталогу. Якщо нові фрагменти виявлять у інших палімпсестах, це допоможе відновити найдавнішу карту зоряного неба та краще зрозуміти, як античні астрономи вимірювали положення світил задовго до появи телескопів.