Підписуйтеся на наш телеграм канал!

Науковці відтворили обличчя жінки, яка жила на Землі 10 500 років тому
Вчені відтворили обличчя жінки, яка жила в Європі 10 500 років тому. Її скелет був знайдений у печері Марго в долині річки Маас у Бельгії ще у 1988 році, але лише нещодавно міжнародна команда дослідників змогла провести аналіз ДНК і реконструювати зовнішність цієї представниці мисливсько-збиральницької спільноти.
Жінка, яку зараз умовно називають «жінка з Марго», належала до середньовічної популяції західноєвропейських мисливців-збирачів — до того ж типу, що і знаменитий «чоловік із Чеддара» з Великої Британії. На момент смерті їй було орієнтовно від 35 до 60 років. За висновками антропологів, вона мала середній відтінок шкіри — помітно світліший, ніж вважали раніше для того часу, а також блакитно-сірі очі.
Завдяки збереженому черепу та генетичним даним художники Адрі та Альфонс Кенніс із Нідерландів виготовили реалістичну реконструкцію — це скульптура з силікону й смоли, що відтворює риси обличчя, голову без волосся, шкіряну пов’язку з пір'ям і декоративні знаки на плечах, нанесені охрою та деревним вугіллям.
Провідна генетикиня проекту Маїте Ріволла підкреслює, що у жінки були ті ж блакитні очі, що й у «чоловіка із Чеддара», але її шкіра була дещо світлішою за інших представників цієї епохи. Це свідчить про значно більшу різноманітність у пігментації європейців давніх часів, ніж вважалося раніше.
Професорка Ізабель Де Гроот із Гентського університету зазначає, що ця жінка жила у лісистих районах і харчувалася різноманітною здобиччю — від диких тварин до риби, птахів і рослин. Її спільнота використовувала тваринні шкури та кістки для виготовлення одягу, знарядь і мотузок, а також, ймовірно, утримувала домашніх собак.
Реконструкція «жінки з Марго» вже демонструється у Бельгії, а її ім'я пропонують обрати через онлайн-голосування. Виставка також відвідає кілька музеїв країни.
Цей проект, організований у межах програми ROAM (Regional Outlook on Ancient Migration), дозволяє не лише уявити вигляд давніх європейців, а й глибше зрозуміти їхній спосіб життя та генетичну спадщину.