Підписуйтеся на наш телеграм канал!

Науковці вперше зафіксували аномальну температуру астероїда 2024 YR4 за допомогою телескопа Джеймса Вебба
Космічний телескоп Джеймса Вебба зафіксував разючі деталі астероїда 2024 YR4 — об'єкта розміром із 15-поверхову будівлю, який раніше вважали потенційно небезпечним для Землі. Астероїд, діаметром близько 60 метрів, привернув увагу вчених на початку 2024 року через ймовірність зіткнення з нашою планетою у 2032-му. Втім, уже до кінця лютого NASA виключило загрозу — ризик падіння був знижений до майже нульового.
Попри усунення небезпеки, дослідники використали унікальні можливості телескопа Вебба для вивчення астероїда з безпрецедентною точністю. Це найменший об'єкт, який наразі спостерігали за допомогою цього телескопа. Застосування одразу двох наукових інструментів — камери ближнього інфрачервоного діапазону NIRCam і середньоінфрачервоної камери MIRI — дало змогу виміряти як відбиття світла, так і теплове випромінювання. Це дозволило точно оцінити розміри астероїда та рівень відбивання його поверхні, що вказує на її склад.
Один із несподіваних результатів спостереження — це незвичні теплові властивості астероїда. Він нагрівається і охолоджується швидше, ніж більшість великих об'єктів, і, ймовірно, не має тонкого шару пилу. Замість цього, поверхню, схоже, покривають камені розміром із кулак або більші. Також виявлено, що астероїд дуже швидко обертається, що може впливати на його стабільність та еволюцію.
Спостереження 2024 YR4 важливі не лише для вивчення конкретного об'єкта, але й для загального розуміння загроз з боку малих небесних тіл. Завдяки таким дослідженням учені краще підготовлені до оцінки ризиків від нових астероїдів, які будуть відкриті майбутніми системами моніторингу.
Ці результати також посилюють спроможність міжнародної мережі з попередження про астероїдні загрози (International Asteroid Warning Network), у рамках якої NASA співпрацює з науковцями з усього світу. Вивчаючи фізичні характеристики потенційно небезпечних об'єктів заздалегідь, дослідники можуть розробити точніші моделі їхньої поведінки та оцінити реальну небезпеку для планети.