Науковці вперше зафіксували полярне сяйво на Марсі

На Марсі вперше зафіксовано полярне сяйво у видимому світлі — зелене світіння, яке можна було б побачити неозброєним оком. Це вдалося зробити марсоходу Perseverance 18 березня 2024 року в районі кратера Єзеро, під час нічного спалаху, пов’язаного з викидом сонячної плазми. Попри те, що раніше на Марсі вже спостерігали полярні сяйва, всі вони були зафіксовані лише в ультрафіолетовому спектрі.

Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, засноване на попередніх спостереженнях вчених з Університету Осло. Вони виявили, що ультрафіолетове випромінювання на довжині хвилі 297 нм, пов’язане з переходами в атомах кисню, має супроводжуватися зеленим світінням на довжині хвилі 557,7 нм — аналогічним до того, яке створює земне полярне сяйво.

Марсіанська атмосфера значно тонша за земну — її густина становить лише близько 2% від земної. Крім того, планета майже не має глобального магнітного поля. Проте локальні залишки магнетизму в породах кори виявилися достатніми для того, щоб частинки сонячного вітру могли взаємодіяти з атмосферою й спричиняти сяйво.

Завдяки вдалому збігу обставин після коронального викиду маси з Сонця 15 березня 2024 року вченим вдалося оперативно налаштувати Perseverance на спостереження у нічному режимі. Робот зафіксував надлишок світла у зеленому спектрі — сигнал, що вказує на збудження кисню в атмосфері.

На відміну від Землі, марсіанське полярне сяйво виглядає однорідним — без характерних «стрічок» чи динамічних форм. Воно рівномірно охоплює все небо, незалежно від того, чи знаходиться спостерігач біля екватора чи поблизу полюсів. Проте через слабке світло побачити його неозброєним оком може бути складно.

Вчені планують продовжити спостереження, щоб краще зрозуміти механізми утворення видимих сяйв на Марсі та встановити, за яких умов вони виникають. Це відкриття дозволяє по-новому вивчати вплив сонячної активності на атмосферу планет без необхідності дорогих ультрафіолетових місій.