Науковці висунули нову радикальну теорію походження життя на Землі

Міжнародна команда дослідників із Японії, Малайзії, Великої Британії та Німеччини запропонувала нову теорію походження життя на Землі — так звану «гелеву» або «pre­bi­ot­ic gel-first». Вона передбачає, що життя могло зародитися не у відкритих водних розчинах, а у липких гелеподібних структурах, які формувалися на поверхнях Землі мільярди років тому. Дослідження опубліковано в журналі Chem­Sys­tem­sChem.

Автори припускають, що ці примітивні гелі виконували роль своєрідного середовища для концентрації і захисту молекул, необхідних для складних хімічних реакцій, які передували появі перших клітин. За словами співавтора роботи, професора Університету Хіросіми Тоні Ц. Джіа, гелі могли стати природною платформою, де хаотичні молекули починали взаємодіяти та організовуватися, створюючи основу для виникнення життя.

Дослідники порівнюють ці ранні структури з сучасними мікробними біоплівками — тонкими шарами бактерій, які сьогодні можна знайти на каменях, ґрунті або навіть технічних поверхнях. Подібно до них, стародавні гелі могли концентрувати хімічні сполуки, зберігати їх у сприятливих умовах і сприяти формуванню протометаболічних процесів. Це, на думку авторів, стало першим кроком до появи живих клітин.

Науковці також бачать у своїй гіпотезі потенціал для астробіології. Вони припускають, що подібні гелеподібні структури могли формуватися й на інших планетах, утворюючи «ксено-плівки» — аналоги земних біоплівок, але з іншими хімічними складниками. Такий підхід може змінити спосіб пошуку позаземного життя, спрямовуючи увагу не лише на хімічні сигнатури, а й на структурні ознаки потенційних живих систем.

Надалі команда планує експериментально перевірити, як подібні гелі могли виникати за умов ранньої Землі, та дослідити їхню здатність сприяти формуванню стійких хімічних систем. Як зазначила співавторка роботи Рамона Ханум, учені сподіваються, що їхнє дослідження надихне інші групи на вивчення малодосліджених теорій походження життя.