Підписуйтеся на наш телеграм канал!

Науковці висунули радикальну гіпотезу дослідження чорних дір, що може змінити уявлення про зародження Всесвіту
Міжнародна група астрономів запропонувала новий спосіб дослідження надмасивних чорних дір та їхньої еволюції у Всесвіті. Вчені використовували для аналізу подію приливного руйнування — яскравий спалах, коли приливний вплив гравітації надмасивної чорної діри розриває зірку на частини.
Науковці пояснили: коли зірка руйнується, половина маси відноситься геть, а інша — розлітається навколо чорної діри, створюючи надзвичайно гарячий акреційний диск зоряного матеріалу, що обертається. Вчені показали, що коливання диска є ключем до визначення структури та обертання центральної чорної діри.
Дослідники виміряли обертання прилеглої надмасивної чорної діри, відстежуючи характер рентгенівських спалахів, які вона виробляє відразу після події приливного руйнування. Астрономи стежили за спалахами протягом кількох місяців і визначили, що вони, ймовірно, є сигналом гарячого акреційного диска, який розгойдувався взад і вперед під дією обертання чорної діри.
Відстежуючи, як коливання диска змінювалося з плином часу, дослідники визначили, наскільки на диск впливає обертання чорної діри й, своєю чергою, наскільки швидко обертається чорна діра. Аналіз показав, що «хижак» у центрі системи обертався зі швидкістю менш як 25% швидкості світла — відносно повільно для чорних дір.
«Приливні руйнування чудово підходять для перевірки розуміння того, як матерія тече навколо чорних дір. Це важлива тема в астрофізиці, оскільки енергія, що генерується чорними дірами, може чинити сильний вплив на їхнє оточення», — зазначають вчені.
У кожної чорної діри власні особливості обертання, що формуються її космічними зіткненнями з плином часу. Доволі швидко обертається чорна діра, яка виросла переважно внаслідок акреції - збирання матеріалу від зірок, що падають, і молекулярних хмар. І навпаки, та, що зростає злиттями з іншими чорними дірами, поступово сповільнюється.