Науковці виявили несподіване походження всіх теорій змови

Науковці з Каліфорнійського університету в Девісі дійшли висновку, що багато людей, які вірять у теорії змови чи незвичні ідеї — наприклад, у пласку Землю, — насправді мислять раціонально. Дослідження Елі Елстера, опубліковане в журналі Trends in Cog­ni­tive Sci­ences, спростовує поширене уявлення, що такі переконання є наслідком браку критичного мислення.

У роботі Елстер разом із колегою Манвіром Сінгхом виокремили три чинники, які впливають на формування «незвичних переконань»: когнітивні упередження, соціальна динаміка та особистий досвід. Люди природно схильні бачити закономірності там, де їх може не бути, що в минулому допомагало виживати. Соціальна підтримка в межах спільноти також здатна зміцнювати подібні погляди.

Особливу роль відіграє досвід. За словами Елстера, саме особисте сприйняття світу може створювати передумови для хибних переконань. Так, віра у пласку Землю може здаватися «логічною» з огляду на зоровий досвід, а явища на кшталт сонного паралічу можуть породжувати віру в демонів чи духів.

Попри ризики поширення дезінформації, дослідник вважає, що штучний інтелект може стати корисним інструментом у діалозі з прихильниками теорій змови. Нежурналістська природа мовних моделей дає змогу вести розмову без осуду, створюючи простір для переосмислення поглядів.

Елстер наголошує, що подальше вивчення того, як раціональні процеси можуть приводити до хибних висновків, допоможе ефективніше боротися з дезінформацією. Це, на його думку, також сприятиме більшій терпимості й розумінню між людьми з різними світоглядами.