Навіть якщо майбутні астрономічні місії не знайдуть жодних ознак життя на інших планетах, це не означатиме провал. Нове дослідження вчених з ETH Цюриха, проведене під керівництвом Деніела Ангергавзена, демонструє, що ретельно спроектовані дослідження з нульовим результатом — відсутністю виявленого життя — здатні дати цінну наукову інформацію про те, наскільки рідкісним чи поширеним є життя у Всесвіті.
Використовуючи баєсівську статистику, дослідники підрахували: якщо провести обстеження від 40 до 80 екзопланет, схожих на Землю, і не знайти жодних біосигнатур, можна з високою ймовірністю зробити висновок, що менш ніж 10−20% подібних планет є населеними. І навіть цей консервативний показник означає, що лише в нашій галактиці може існувати до 10 мільярдів таких світів.
Однак нульовий результат — це не абсолютна істина. На нього можуть впливати похибки в інтерпретації: наприклад, життя може бути присутнім, але залишатися непоміченим через обмеження інструментів. Також існує ризик вибірковості зразків — якщо серед досліджуваних об'єктів є планети, які насправді не придатні для життя, результати будуть хибними. Усе це вимагає точного проєктування та коректної обробки статистичних даних.
Майбутні місії, такі як міжнародний проект Large Interferometer for Exoplanets (LIFE), націлені на дослідження атмосфери десятків планет земного типу в пошуках води, кисню та метану. Дослідники наголошують, що питання потрібно ставити конкретно — наприклад, скільки планет у зоні населеності мають водяну пару чи ознаки метану — замість загальних формулювань про «пошук життя».
Команда також порівняла два статистичні підходи — баєсівський і фреквентістський — щоб зрозуміти, як вибір методу впливає на інтерпретацію результатів. Виявилося, що для очікуваного обсягу спостережень обидві методології дають схожі висновки, що підвищує довіру до прогнозів.
Навіть один позитивний результат — відкриття життя — докорінно змінить наукове уявлення про Всесвіт. Але ймовірність «порожнього неба» — коли життя не виявляють — сама по собі дає змогу зрозуміти, наскільки унікальним може бути життя на Землі. Це знання стане основою для формування майбутніх стратегій пошуку життя в космосі.