Науковці знайшли докази катастрофічної повені, що знищила людську цивілізацію 20 тисяч років тому

Археологи заявили про знахідку, яка може змінити уявлення про історію людства. На території Іраку, у давньому місті Телль-Фара, під культурними шарами віком понад 5 тисяч років виявили сліди масштабної повені, яка, ймовірно, сталася близько 20 тисяч років тому. Дослідники вважають, що катастрофа могла знищити цілу цивілізацію, залишивши після себе лише уламки культури та численні міфи про «всесвітній потоп». Про це пише Dai­ly Mail.

Під час розкопок у 1930‑х роках археологи зафіксували товстий шар жовтої глини та піску — так званий «шар затоплення». Подібні відкладення виявляли й в інших місцях — в Урі та Кіші у Месопотамії, у Хараппі в долині Інду, а також у давніх поселеннях Єгипту. Це наштовхнуло на думку, що подібні катастрофи мали глобальний характер.

Незалежний дослідник Метт Лакруа заявив, що геологічні записи вказують на всесвітнє лихо саме 20 тисяч років тому. Він спирався на дані з крижаних кернів, деревних кілець, вулканічних відкладень і магнітних збурень, а також зіставив їх із давніми міфами та астрономічними даними. На його думку, катастрофа, про яку йдеться в міфах від Месопотамії до Єгипту й Перу, є спогадом про реальну подію.

Артефакти, знайдені під шаром затоплення, зокрема протоклинописні таблички, поліхромні посудини та печатки, свідчать про значно розвинуте суспільство. Водночас культурні залишки, що лежали вище, різко відрізняються від попередніх, що може вказувати на повне знищення попередньої цивілізації та її різкий культурний розрив.

Більшість науковців ставляться до гіпотези глобальної повені скептично, зазначаючи, що у пізньому палеоліті людські спільноти складалися переважно з невеликих груп мисливців-збирачів. Водночас дослідники, які підтримують версію катастрофи, вважають, що знайдені шари й артефакти можуть відсунути початок історії цивілізацій щонайменше на 8 тисяч років раніше від загальноприйнятих дат.