Науковці знайшли древній кратер від удару метеорита біля узбережжя Великої Британії

Кратер Сілверпіт на дні Північного моря залишається одним з найзагадковіших геологічних утворень біля узбережжя Великої Британії. Його походження викликало свіжі наукові дискусії між прихильниками метеоритного удару та геологічних процесів.

Заглиблення діаметром близько 3 км розташоване за 130 км від гирла річки Гамбер. Кратер вирізняється концентричними кільцями та нагадує утворення на крижаних супутниках Юпітера. Його незвичайна структура привернула увагу вчених та породила нові дебати про механізм формування.

Цікаво, що ще у 2002 році геофізики Саймон Стюарт і Філ Аллен висунули гіпотезу метеоритного походження кратера. За їхніми оцінками, удар стався приблизно 45 мільйонів років тому. На користь цієї версії свідчить центральний пік, типовий для ударних кратерів, а також збурені шари крейдових і юрських відкладів. Ці порушені пласти пізніше перекрив незайманий осад палеогенового періоду, що вказує на раптову подію в геологічному минулому.

Альтернативну версію у 2004 році запропонував геолог Джон Андерхілл. Він припустив, що Сілверпіт є результатом соляної тектоніки — процесу халокінезу. Цей механізм відбувається, коли глибинні соляні пласти зміщуються та провалюються під тиском верхніх шарів. Внаслідок цього верхні осадові породи руйнуються, утворюючи западини, які можуть нагадувати кратери від ударів.

Новітні дослідження надають аргументи обом гіпотезам. Сейсмічні дані підтверджують наявність діапірів і соляних структур, характерних для халокінезу. Соляні діапіри являють собою куполоподібні утворення, що виникають при підйомі пластичних соляних мас через щільніші породи.

Водночас аналіз мінералів у породах під кратером, проведений у 2025 році, виявив шокові структури в кварці та польових шпатах. Ці деформації кристалічної решітки формуються виключно під час високотискових ударів, що характерно для метеоритних кратерів. Розрахунки показали, що для утворення Сілверпіта потрібен був метеорит діаметром близько 160 метрів.

Складність визначення походження кратера полягає у тому, що обидва процеси можуть створювати схожі структури. Соляна тектоніка здатна імітувати деякі ознаки ударних кратерів, тоді як метеоритні удари можуть активувати наявні геологічні процеси, ускладнюючи інтерпретацію даних.

Природа кратера Сілверпіт залишається невизначеною попри десятиліття досліджень. Якщо підтвердиться метеоритна гіпотеза, це буде перший виявлений поблизу Британії кратер від космічного удару. Альтернативно, він може представляти унікальний приклад соляних геологічних процесів у надрах Північного моря. Вирішення цієї загадки потребує подальших досліджень з використанням сучасних методів аналізу та, можливо, прямого відбору зразків з глибинних шарів кратера.