Німецькі науковці підрахували, скільки часу на Землі існуватиме людство

Людство може перебувати приблизно в середині свого існування — так стверджує наукова концепція, більш відома як катастрофа Картера. У ній дослідники розглядають як статистичне припущення, а не прогноз.

Ідея базується на принципі «звичайного спостерігача»: якщо ми живемо у типовий момент історії, то тривалість минулого може дати орієнтир щодо майбутнього. Астрофізик Дж. Річард Гот застосував цю логіку до Берлінського муру, який у 1969 році існував вісім років. Він припустив, що це середина його «життя», і справді, мур впав через 20 років.

Коли ту саму модель застосували до людства, результати виявилися несподіваними. Гот оцінив, що загальна кількість майбутніх людей може становити від 1,8 мільярда до 2,7 трильйона осіб. За темпів народжуваності 1990‑х років це означало б ще приблизно 19 тисяч років існування людства.

Науковці наголошують, що катастрофа Картера не враховує унікальність сучасної епохи — технологічний прогрес, кліматичні зміни та демографічні зрушення. Також залишається відкритим питання, кого вважати «спостерігачем» — лише сучасних людей чи й майбутні форми інтелекту.

Попри суперечки, концепція змушує переосмислити місце людства у часі. Вона не передбачає апокаліпсису, а лише нагадує, що наше існування має межі й може бути коротшим, ніж ми припускаємо.