Опубліковано найбільший в історії науковий звіт щодо пошуків НЛО

Команда радіоастрономів і фахівців з обробки даних Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі (UCLA) підбила підсумки десятирічної роботи проєкту UCLA SETI — масштабного пошуку штучних радіосигналів від позаземних цивілізацій. За допомогою стометрового радіотелескопа Грін-Бенк (GBT) науковці просканували понад 70 000 зоряних і планетних систем. Сигналів від інопланетного розуму виявити не вдалося, проте результати роботи вийшли далеко за межі простого «не знайшли».

Створений командою програмний комплекс виявляє технологічні маркери — вузькосмугові радіосигнали штучного походження — з ефективністю 94%, що в кілька разів перевершує показники найбільших світових аналогів. Науковий керівник проєкту, професор Жан-Люк Марго, позиціонує дослідження як відповідь на системну кризу фінансування галузі.

Вчені звертають увагу на разючий дисбаланс у сучасній астробіології: пошук техномаркерів — ознак розвинених технологій — охоплює в мільйон разів більший обсяг простору, ніж пошук біомаркерів на екзопланетах, однак отримує лише 0,0007% бюджету NASA. До того ж нові правила американських грантових програм фактично блокують підтримку подібних проєктів, вимагаючи від них обов’язкового внеску у вивчення фундаментальних властивостей планет — вимога, яку науковці вважають безпідставним бюрократичним бар’єром.

Головним викликом для проєкту став «забруднений» радіоефір Землі. За роки спостережень прилади зафіксували понад 100 мільйонів підозрілих сигналів, 99,5% яких автоматично розпізнали як антропогенні завади від навігаційних супутників і наземних станцій. Для фінального очищення даних фізики залучили штучний інтелект і активістів громадянської науки: згорткові нейронні мережі архітектури ResNet навчалися на базі з 76 000 зразків, розмічених 40 тисячами волонтерів з усього світу на платформі Zooni­verse в рамках проєкту «Чи самотні ми у Всесвіті?». Такий симбіоз людського й машинного інтелекту дозволив розпізнавати завади з точністю 0,99.

Методологічна цінність роботи полягає у впровадженні Модифікованого критерію Дрейка (MDFM). На відміну від класичної формули, цей метод враховує не лише чутливість антен, а й швидкість дрейфу частоти — параметр, критичний для фіксації сигналів з екзопланет, де рух навколо зірки неминуче спричиняє ефект Доплера. Вчені довели, що пряма обробка даних без усереднення спектрів дозволяє не втрачати слабкі «плаваючі» сигнали, які інші дослідницькі групи пропускали у 75–95% випадків.

Підсумком десятиліття стали найжорсткіші на сьогодні статистичні обмеження на існування розвинених цивілізацій у нашому секторі галактики. З вірогідністю 95% фізики стверджують: у радіусі 20 000 світлових років від Землі менш ніж одна з 16 000 зірок має радіопередавач, потужність якого можна порівняти з найпотужнішими земними радарами. Ці дані переводять дискусію про позаземний розум зі сфери здогадок у площину суворих математичних розрахунків — і перетворюють SETI з маргінального напряму на високоточну цифрову дисципліну, здатну працювати навіть в умовах хронічного недофінансування.