Розкриті технічні характеристики американського розвідувального дрона Triton

Норвегія розглядає можливість закупівлі американських морських дронів-розвідників для патрулювання Арктики й оперативного моніторингу морських просторів. Міністерство оборони країни спільно з Королівськими ВПС аналізують, який безпілотний апарат найкраще відповідає майбутнім вимогам: розглядаються високовисотний MQ-4C Tri­ton (Northrop Grum­man) та середньовисотний MQ-9B Sea­Guardian (Gen­er­al Atom­ics).

Tri­ton (титульне фото  та світлина у колажі зліва — ред.) — це безпілотний літальний апарат, розроблений Boe­ing для ВМС США. Його основна місія — тривале патрулювання та розвідка над океанами з великої висоти. Літак має розмах крила близько 40 метрів, довжину — приблизно 14,5 метра, максимальну злітну вагу — близько 15 600 кг. Оснащений турбовінтовим двигуном Rolls-Royce AE 3007, Tri­ton може підніматися до 18 000 метрів та проводити автономний політ понад 24 години на дальність понад 8 000 км.

Sea­Guardian (фото на колажі справа — ред.) — це MALE-дрон (Medi­um Alti­tude Long Endurance), має меншу стелю, але гнучкіший набір морських сенсорів, може працювати в будь-яку погоду, оснащений системами протидії підводним човнам і сучасними засобами цілевказання. Він також схвалений для роботи в цивільному повітряному просторі за стандартами НАТО.

Обидві системи активно інтегруються з мережами союзників: Tri­ton — із П‑8А у США та Австралії, Sea­Guardian — із британськими ВПС. Під час випробувань Sea­Guardian підтвердив здатність до задач пошуку і порятунку, контролю рибальства, боротьби з мінами, і забезпечення наведення на великій відстані. Критика щодо MALE-платформи — це менша живучість на тлі сучасних засобів ППО, тоді як HALE-дрони теж залишаються уразливими, що показали інциденти в Ірані та Ємені.