Розкриті технічні характеристики кубинської зенітної ракетної системи Pechora-2M

Куба модернізувала свою зенітну ракетну систему С-125 «Печора» за підтримки Білорусі. Над оновленням працювала білоруська компанія ALEVKURP, яка створила вдосконалений варіант під назвою Pechora-2BM. Під час заводських випробувань чотири ракети влучили у визначені цілі. Система зберегла свою головну функцію — знищення повітряних цілей — та отримала здатність уражати наземні, морські й стаціонарні об'єкти, що суттєво розширює її бойове застосування.

С-125 «Печора», розроблена ще у 1950-х роках, була призначена для боротьби з низьколетючими маневровими цілями й доповнювала системи С-25 та С-75. Завдяки двоступеневій ракеті та напівактивній радіолокаційній системі наведення, комплекс зберігав стійкість до радіоелектронних перешкод. Попри свій вік, ця система досі перебуває на озброєнні в низці країн завдяки надійності та доступності, зокрема у вигляді модернізованих версій Pechora-2M і 2BM.

Удосконалення комплексу на Кубі включає повну електронну модернізацію, покращення радіолокаційного супроводу та збільшення терміну служби ракет. Хоча система отримала захист від радіоелектронної боротьби, вона все ще поступається сучасним аналогам у мобільності, дальності дії та швидкості реагування. Залишається вразливою до технологій стелс і високоточних засобів ураження.

Ця модернізація є частиною ширшої військової співпраці між Кубою та Білоруссю. У січні 2024 року міністри оборони обох країн підписали оборонну угоду, в межах якої білоруська сторона також навчає кубинських військових і розглядає постачання більш сучасного озброєння, зокрема ракетних систем «Полонез» із дальністю до 300 км. Таке зближення доповнюється політичною підтримкою з боку Москви, зокрема у контексті участі кубинських добровольців у війні проти Україні на боці держави-терористки російської федерації.

Модернізація «Печори» не лише продовжує термін служби радянського озброєння, але й свідчить про посилення геополітичного трикутника Гавана — Мінськ — Москва. На тлі нових міжнародних реалій навіть старі системи набувають стратегічного значення, якщо вони інтегровані у нові альянси, що кидають виклик впливу США у регіоні.