Розкриті технічні характеристики російського аналога Shahed-238 з турбореактивним двигуном

ГУР України виявило, що держава-терористка російська федерація розпочала виробництво власного аналога іранського ударного дрона Shahed-238 під назвою «Герань-3», який може становити нову загрозу для української протиповітряної оборони. Про це пише Defence Express.

Новий безпілотник, оснащений турбореактивним двигуном Tolou-10 або ж Tolou-13, здатний розвивати швидкість 550−600 км/год та долати відстань до 2500 км. Такі характеристики суттєво ускладнюють його перехоплення звичайними мобільними вогневими групами зі стрілецькою зброєю.

Військові оглядачі вважають, що для протидії новому дрону окупантів можуть ефективно використовуватися переносні зенітно-ракетні комплекси, класичні ЗРК, німецькі зенітні танки Gepard та британська система Grawehawk з ракетами Р-73. Проте головним викликом залишається потенційний масштаб виробництва цих дронів російською стороною.

Іран представив Shahed-238 восени 2023 року, і невдовзі росія почала адаптувати цю технологію. Попередні дослідження іранських дронів виявили використання в них двигунів з Чехії та навігаційних систем з Канади, що підіймає питання про походження електронних компонентів у «Герані-3».

У лютому 2024 року українським силам вдалося збити Shahed-238 — це дозволило провести детальний аналіз його конструкції. Виявилося, що двигуни цих дронів є лише копіями європейських моделей, що вказує на технологічну залежність рф від іранських постачань.

Експерти вважають, що така залежність може обмежити кількість вироблених дронів та надати час для розробки ефективніших методів протидії. Водночас якщо росії вдасться налагодити масове виробництво «Герані-3», це створить серйозні виклики для української системи протиповітряної оборони.