Розкриті технічні характеристики турецького бойового наземного робота Barkan

Туреччина розпочала серійне виробництво безпілотного наземного робота Barkan, розробленого оборонною компанією HAVELSAN. Цей багатоцільовий комплекс призначений для підтримки підрозділів на полі бою та виконання тактичних завдань з мінімальним ризиком для особового складу. Універсальність Barkan забезпечується його гнучкою архітектурою: він здатний виконувати розвідку, евакуацію поранених, а також виявляти загрози хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного характеру.

Машина оснащена як дистанційним керуванням, так і автономним режимом. Вона здатна взаємодіяти з іншими наземними і повітряними безпілотниками у межах єдиної системи управління. Barkan демонструє високу маневровість, малу акустичну помітність та адаптивність до місії — від бойового патрулювання до збору розвідувальних даних у режимі реального часу. Завдяки модульній конструкції, він може нести різноманітне навантаження, включаючи сенсори та озброєння.

Barkan успішно пройшов бойові випробування з 40-мм автоматичним гранатометом RDS40-AGL і мініракетами METE з лазерним наведенням. Вперше в своєму класі він був оснащений баражувальними боєприпасами (дронами-камікадзе), що дозволяє вражати цілі поза прямою видимістю. Під час навчань Winter Exercise 2025 комплекс продемонстрував здатність діяти в екстремально низьких температурах, проїхавши понад 1000 км по снігу, бруду та нерівній місцевості.

Основні характеристики базової моделі: швидкість до 12 км/год, габарити 90×140×99 см, маса 380 кг без навантаження та вантажність до 400 кг. Електричний двигун забезпечує до 8 годин автономної роботи. Діапазон робочих температур — від -20°C до +52°C. Система ройової взаємодії дозволяє Barkan діяти у складі багатокомпонентних бойових груп під єдиним управлінням.

HAVELSAN вже почала експортну експансію. Першим міжнародним партнером стала Єгипетська військова промисловість — компанія Kader, з якою підписано угоду про спільне виробництво та передачу технологій. Таким чином, Barkan стає не лише елементом модернізації Збройних сил Туреччини, а й інструментом посилення позицій Анкари на глобальному ринку роботизованих бойових систем.