Розробники Lockheed Martin створять нову балістичну ракету Trident II D5 для Пентагону

США уклали з компанією Lock­heed Mar­tin Space контракт на $647 млн для виробництва нових балістичних ракет підводного базування Tri­dent II D5. За інформацією Міністерства оборони, угода передбачає можливість збільшення фінансування до $745 млн у разі реалізації всіх опцій. Це рішення підкреслює прагнення Вашингтона зберігати надійний ядерний стримуючий потенціал для США та Великої Британії на тлі зростання глобальної напруги.

Ракети Tri­dent II D5 є основою морського компонента ядерних сил обох країн. Вони розміщуються на підводних човнах класу Ohio (США) та Van­guard (Велика Британія), здатні вражати цілі на відстані понад 7 000 км і нести кілька боєголовок для ударів по різних об’єктах у межах одного запуску. Система перебуває на озброєнні з 1990 року, однак регулярно оновлюється в межах програми продовження життєвого циклу D5, що охоплює модернізацію систем наведення, електроніки та бойових блоків.

Протягом більш ніж трьох десятиліть десятки випробувальних пусків підтвердили високу точність та надійність Tri­dent II, закріпивши його статус як одного з найважливіших елементів американського ядерного арсеналу. Lock­heed Mar­tin з початку розробки залишається головним підрядником програми, відповідаючи за виробництво й технічну підтримку.

Контракт відображає ширший стратегічний контекст. На тлі модернізації ядерних сил у Росії та Китаї Вашингтон прагне не допустити втрати довіри до морської складової ядерної тріади. Для союзників по НАТО це є сигналом довгострокової відданості США та Великої Британії спільній обороні, а для потенційних супротивників — нагадуванням про високі ризики ескалації.

Фінансово угода є однією з найбільших останнім часом у сфері стратегічних сил і поєднує фіксовану та відшкодовувану частину витрат. Збереження виробництва Tri­dent II D5 означає не лише підтримку промислової бази, а й демонстрацію політичної волі забезпечувати надійність та живучість ядерного стримування США та Великої Британії щонайменше до 2040‑х років.