Розробники з Південної Кореї представили новітній зенітно-ракетний комплекс M‑SAM-II

Об’єднані Арабські Емірати розширюють власну систему протиповітряної та протиракетної оборони — оборонці країни інтегрували південнокорейський зенітно-ракетний комплекс M‑SAM-II до чинної американської архітектури PAC‑3 і THAAD. Це один з наймасштабніших оборонних контрактів в історії Південної Кореї — його вартість становить 3,5 мільярда доларів.

Система M‑SAM-II розроблена для перехоплення балістичних ракет на завершальному етапі польоту. Її ракети можуть вражати цілі на висотах до 40 км і на відстані до 50 км, рухаючись зі швидкістю до Mach 5 (1,7 км/с). У комплексі застосовано радар з активною фазованою решіткою (AESA), побудований на основі напівпровідників з нітриду галію (GaN). Інтегрована система охолодження дозволяє зберігати стабільну роботу в умовах високих температур, характерних для країн Перської затоки.

Історія M‑SAM-II починалася як внутрішній південнокорейський проект модернізації повітряної оборони — нова система мала замінити застарілі комплекси Hawk і Patri­ot. Перша версія M‑SAM, здатна вражати літаки, з’явилася у 2015 році, а вдосконалений варіант Block‑2 став на озброєння у 2018-му. Його створили під керівництвом державного Агентства оборонних розробок і трьох провідних оборонних компаній, зокрема LIG Nex1. Зараз система розглядається як міст до більш складних комплексів — майбутнього M‑SAM-III та далекобійного L‑SAM.

Компанія Han­wha Aero­space, яка після реструктуризації відповідає за програму M‑SAM-II, підкреслила модульність системи та її сумісність із різними елементами оборонної інфраструктури. Завдяки цьому M‑SAM-II можна інтегрувати в національні мережі командування і контролю, що особливо важливо в умовах зростання загроз з повітря та поширення ракетних технологій у регіоні.

Окрім ОАЕ, нову систему вже замовили Саудівська Аравія й Ірак, а також ведуться переговори з Румунією, Філіппінами та Малайзією. M‑SAM-II постачається як окремими пусковими установками на шасі Tatra для навчання, так і в повній конфігурації — з радарами, пунктами управління, машинами перезаряджання. За деякими оцінками, її ефективність не поступається системі PAC‑3 MSE, але за меншу ціну і з гнучкішими умовами експорту.