Підписуйтеся на наш телеграм канал!
Шведські науковці визначили точний час, коли на Землі з’явилося життя
Шведські вчені вперше точно визначили час, коли мікробне життя заселило гідротермальну систему, утворену після падіння астероїда у Фінляндії 78 мільйонів років тому. Дослідження показало, що мікроорганізми проникли в кратер Лаппайярві через п’ять мільйонів років після удару.
Астероїд діаметром 1,6 кілометра утворив кратер шириною 23 кілометри і запустив гарячу гідротермальну систему в роздроблених породах. Група науковців з Ліннеївського університету виявила біосигнатури мікробів, які використовували сульфат для дихання замість кисню, аналізуючи утворення піриту, збідненого ізотопом сірки-34.
Анатомія кратера Лаппаярві, Фінляндія, збільшений фрагмент виділяє позначені синім кольором зони розломів, де були виявлені сліди мікроорганізмів. (Хенрік Дрейк/Гордон Осінські)
Цей мінерал сформувався приблизно 73,6 мільйона років тому, коли температура в кратері охолола до придатних для життя значень близько 47°C. Дослідники також знайшли кальцит, який виник через 10 мільйонів років після падіння астероїда, підтверджуючи тривале існування мікроорганізмів у цьому середовищі.
Професор Хенрік Дрейк підкреслив, що це перший випадок прямого зв’язку мікробної активності з метеоритним ударом за допомогою геохронологічних методів. Канадський дослідник Гордон Осінскі назвав відкриття надзвичайно важливим, оскільки воно вперше встановило часові рамки для раніше відомих слідів життя в кратерах.
Біосигнатури, виявлені дослідниками. Особливий інтерес представляє пірит. Пірит з виснаженим вмістом сірки відповідає мікробному відновленню сульфатів. Він утворився приблизно через п’ять мільйонів років після удару, коли гідротермальна система охолола до температур, придатних для життя. Кальцит є ще однією потужною біосигнатурою, яка з’явилася через 10 мільйонів років після удару, що свідчить про те, що мікроби процвітали тут протягом мільйонів років. (Gustafsson et al., Nat. Commun., 2025)
Результати свідчать, що метеоритні кратери можуть служити “гарячими точками” зародження та виживання життя навіть після катастрофічних подій. Це має значення як для розуміння ранньої історії Землі, так і для пошуку потенційного життя на інших планетах та крижаних супутниках Сонячної системи.