Шведські науковці знайшли нову форму життя у кратері, що залишився від падіння метеорита

У Сільянському кратері у Швеції науковці вперше виявили живі мікроорганізми, що утворюють метан. Відкриття допомагає зрозуміти походження найдавніших форм життя на Землі та має значення для пошуку життя на інших планетах. Результати дослідження опубліковані в журналі mBio.

Мікроби знайшли на глибині близько 400 метрів. Вони активно продукують метан, використовуючи різні джерела вуглецю, зокрема місцеву нафту. Це перше підтвердження метаногенезу — одного з найдавніших біохімічних процесів — у земному ударному кратері, утвореному метеоритом.

Геномний та транскриптомний аналіз показав, що підземний мікробний консорціум складається переважно з двох видів: Ace­to­bac­teri­um sp. KB‑1 і Can­di­da­tus Methanogranum gryphiswaldense. Вони працюють у симбіозі, використовуючи метилредукційний шлях метаногенезу. Процес залишає характерний ізотопний слід — збагачення δ¹³C до 98,6‰, що дозволяє відрізнити біогенний метан від абіотичного.

Концептуальна модель міжвидового перенесення водню між Ca. Methanogranum gryphiswaldense та Ace­to­bac­teri­um sp. KB‑1. Джерело: mBio (2025). DOI: 10.1128/mbio.03017–25

«Ударні кратери — це не просто геологічні шрами, а потенційні притулки для мікроорганізмів», — зазначила провідна авторка дослідження Фемке ван Дам із Ліннеївського університету. За її словами, подібні умови на Марсі також можуть підтримувати життя, адже метан в атмосфері планети часто пов’язаний із зонами кратерів.

Старший автор роботи професор Генрік Дрейк назвав Сільянський кратер «вікном у витривалість життя». Він підкреслив, що якщо мікроби здатні існувати у глибоких породах без сонячного світла на Землі, вони можуть виживати й в аналогічних умовах на інших планетах. Це відкриття змінює уявлення про глибинну біосферу та її роль у визначенні придатності планет до життя.