SpaceX вперше вивела Starship на орбіту і запустила супутники Starlink

SpaceX вперше вивела Star­ship на орбіту та розгорнула 26 робочих супутників Star­link V3 — це сталося під час 14-го випробувального польоту системи. Корабель Ship 41 досяг орбіти висотою близько 275 кілометрів, успішно випустив усю партію супутників, а потім повернувся на Землю, приводнившись у Тихому океані. Вперше в історії програми Star­ship не лише вийшов на стійку орбіту, а й доставив туди реальне корисне навантаження.

Ракета стартувала 28 вересня 2026 року зі Star­base у Техасі. У польоті використовувалися прискорювач Super Heavy Boost­er 21 та верхній ступінь Ship 41. Усі попередні 13 інтегрованих польотів Star­ship виконувалися навмисно суборбітальними траєкторіями — орбіта була наступним принциповим кроком.

Політ не обійшовся без ускладнень. Під час підйому один із двигунів Super Heavy відімкнувся передчасно, а після розділення ступенів виникли додаткові проблеми із повторним запуском двигунів прискорювача. На Ship 41 один із трьох вакуумних двигунів Rap­tor також вимкнувся раніше запланованого. Інженери SpaceX кілька хвилин аналізували стан апарата, після чого дозволили продовжити підйом — приблизно через 25 хвилин після старту центральний Rap­tor знову ввімкнувся й сформував орбіту на висоті 275 кілометрів.

Через кілька хвилин після виходу на орбіту розпочалося розгортання 26 супутників Star­link V3. Процес тривав близько півгодини, після чого SpaceX підтвердила успішний випуск усієї партії й встановлення зв’язку з усіма 26 апаратами. Це перші Star­link V3, виведені Star­ship на робочу навколоземну орбіту: у попередньому, 13-му польоті 20 супутників цього покоління випускалися на суборбітальній траєкторії й невдовзі увійшли в атмосферу — тоді перевірявся лише механізм розгортання.

Супутники V3 значно більші за попереднє покоління: за даними SpaceX, кожен апарат забезпечуватиме до 1 Тбіт/с пропускної здатності у напрямку до користувачів. У перспективі один Star­ship планується використовувати для одночасного запуску до 60 таких супутників, проте в першій орбітальній місії їхню кількість обмежили 26. Три з них отримали додаткові камери, спрямовані на Ship 41, — для зйомки теплозахисного екрана корабля під час орбітального польоту.

Через проблему з вакуумним Rap­tor SpaceX скористалася заздалегідь передбаченою можливістю дострокового завершення місії. Замість запланованих майже десяти годин і шести витків навколо Землі політ тривав близько трьох годин. Ship 41 успішно виконав гальмівний імпульс, увійшов у щільні шари атмосфери й м’яко приводнився в Тихому океані на захід від Південної Америки.

Незважаючи на скорочену програму та проблеми з надійністю двигунів, 14‑й політ уперше продемонстрував повний набір операцій, необхідних для орбітальної вантажної місії: стійкий вихід на орбіту, розгортання робочих супутників, повторний запуск двигуна в космосі для сходу з орбіти та керовано повернення в атмосферу. Для програми Star­ship це один із найвагоміших результатів із початку льотних випробувань у 2023 році.