Стало відомо, яка помилка науковців може призвести до глобальної катастрофи на Землі

Science Alert повідомляє: науковці розглядають геоінженерію як один із рятівних засобів порятунку Землі від глобальної кліматичної катастрофи.

Останнім часом вчені знаходять все більше доказів того, що впорскування частинок сульфату в земну атмосферу пов’язане з масштабними ризиками. Раніше вчені дослідники, що введення сірки в атмосферу планети може імітувати охолоджувальний ефект вивержень вулканів, відбиваючи сонячне світло. Однак результати нової роботи вчених свідчать про те, що план занадто ризикований.

За словами дослідника Елії Вундерліна, якщо частинки сульфату не опиняться у правильному положенні, вони матимуть зворотний ефект: Землі загрожує подальше потепління, а можливо й найгірші кліматичні аномалії. Ба більше, команда виявила, що деякі наслідки цього впорскування можуть бути настільки значними, що фактично будуть порівнянні з наслідками самого глобального потепління у деяких регіонах.

Вчені пояснили: щойно рівні частинок сірки в земній атмосфері досягнуть нової рівноваги через 2−3 роки після введення, глобальна температура Землі може знизитися на 1 °C.

Водночас у нижній тропічній стратосфері також відбудеться сильне нагрівання завдяки сульфатам, які поглинають довгохвильове тепло, що виходить від поверхні планети. Якщо викиди парникових газів і далі зростатимуть, а поки що немає жодних доказів того, що людство сповільнить їхні темпи, погодні системи в північній півкулі стануть більш екстремальними в зимовий період.

За словами Вундерліна, вони з командою виявили, що невдала ін'єкція сірки в атмосферу Землі фактично може змінити зональні вітри, озоновий шар і перенесення водяної пари з тропосфери. У результаті все це може викликати аномалії, ще більш серйозні, ніж безперервний викид парникових газів.

Вчені також побоюються, що збільшення концентрації аерозолів у земній стратосфері призведе до того, що рух атмосферних хімікатів, зокрема й аерозолів, буде дворічним, а не річним циклом. Моделі показали, що збільшення товщини аерозольного шару стратосфери призводить до зменшення стратосферних вітрів, подовжуючи тривалість природного циклу. Усе це, за словами команди, вплине на погодні умови по всій планеті, зокрема ризик повеней у Європі значно зросте.

Автори дослідження не відкидають ідею геоінженерії загалом, однак вважають, що варто розглянути та вивчити інші потенційні аерозолі. Вундерлін вважає, що одним із претендентів може стати алмаз, оскільки він не поглинає тепло поверхні планети, або кальцит, який не заважає озоновим шарам. Утім, дослідники визнають, що використання інших аерозолів також може бути пов’язане з потенційними ризиками незворотних кліматичних процесів.