Симуляція Марсу від NASA: четверо добровольців провели 200 днів у повній ізоляції

Чотири учасники другої місії CHAPEA (Crew Health and Per­for­mance Explo­ration Ana­log Mis­sion 2) провели 200 безперервних днів усередині штучного марсіанського комплексу на території центру NASA. Загальна тривалість експерименту — 378 діб, а завершити його планують 31 жовтня 2026 року.

До складу екіпажу входять командир Росс Елдер, медичний офіцер Еллен Елліс, науковий співробітник Метью Монтгомері та бортінженер Джеймс Спайсер. Усі четверо перебувають у модулі з жовтня минулого року й за цей час жодного разу не виходили за межі симульованого середовища.

Наразі команда проходить один із найскладніших етапів — двотижневе «сонячне затемнення зв’язку». Сценарій відтворює ситуацію, коли Марс опиняється по інший бік Сонця і радіосигнали між планетами стають неможливими. Протягом цього часу учасники повністю відрізані від центру управління й мусять самостійно вирішувати будь-які проблеми, що виникають.

Житловий модуль площею близько 160 квадратних метрів відтворює реальні умови міжпланетної експедиції: обмежені ресурси, затримки зв’язку, імітація поломок обладнання та відсутність звичного доступу до інтернету. Екіпаж здійснює симульовані виходи на поверхню Марсу, вирощує рослини, обслуговує системи життєзабезпечення і виконує наукові завдання.

За словами Метью Монтгомері, брак інструментів і запасів змушує команду щодня шукати нестандартні рішення. Саме це дослідники NASA вважають ключовим елементом підготовки до реальних міжпланетних польотів, де оперативна допомога із Землі буде фізично неможливою через затримку сигналу в десятки хвилин.

Одна з головних цілей програми CHAPEA — вивчити, як тривала ізоляція впливає на когнітивні здібності, психологічний стан і фізичне здоров’я людини. Вчені відстежують рівень стресу, продуктивність, поведінкові зміни та здатність екіпажу зберігати ефективність у замкненому середовищі.

Керівниця проєкту Сара Вайтінг наголошує, що місії такої тривалості є рідкістю навіть для NASA, тому отримані дані матимуть критичне значення для підготовки майбутніх місячних баз і пілотованих польотів до Марсу. Експеримент є частиною ширшої програми досліджень людини, яка також використовує дані з МКС і майбутніх місій Artemis.