Телескоп Джеймса Вебба вперше в історії відкрив одну з найекстремальніших зон зореутворення у Чумацькому Шляху

Космічний телескоп Джеймса Вебба вперше надав наддетальне зображення області Sagittarius C — однієї з найекстремальніших зон зореутворення у Чумацькому Шляху. Розташована приблизно за 200 світлових років від надмасивної чорної діри в центрі галактики, ця область виявилася заплутаним лабіринтом з плазмових ниток, протозірок і сильних магнітних полів.

Хоча Sagittarius C містить велику кількість газу та пилу, швидкість утворення нових зірок там дивно низька. Дослідження, проведене командою під керівництвом Джона Баллі з Університету Колорадо та Семуела Кроу з Університету Вірджинії, показує, що потужні магнітні поля можуть пригнічувати гравітаційний колапс газових хмар, стримуючи формування нових зірок. Це пояснює наявність довгих світних філаментів із гарячого водню.

На відміну від гладкої структури відомої туманності Оріона, Sagittarius C виявилась хаотичною й насиченою плазмовими структурами. Деякі з цих філаментів сягають кількох світлових років у довжину. Вони сформувалися, ймовірно, через магнітні сили, що були посилені рухом газу навколо центральної чорної діри масою в чотири мільйони Сонць.

Зірки, які вже утворились у цій області, почали руйнувати свою зоряну колиску, випромінюючи потужне випромінювання, що розсіює залишки молекулярних хмар. За прогнозами вчених, регіон Sagittarius C може втратити свою здатність до утворення зірок вже через кількасот тисяч років.

Ці відкриття допомагають переосмислити механізми формування зірок у центрі галактики, де умови набагато складніші, ніж на її периферії. Робота також демонструє потенціал телескопа Вебба в дослідженні магнітно-керованих процесів у далеких й екстремальних частинах Всесвіту.