У мережі продемонстрували робота, здатного переносити у 22 рази більшу вагу за свою

Дослідники з університету Корнелла розробили крихітний двигун внутрішнього згоряння для чотирипалого робота. Він переміщається стрибками і може переносити вагу, що перевищує його власну у 22 рази.

Крихітні пристрої, діаметром близько 5 мм приймають метан та кисень у просту камеру згоряння, об'ємом 0.09 мл і запалюють її іскрою. Зверху камера покрита високоеластичною силіконовою мембраною Dragon Skin, яка діє як поршень в автомобільному двигуні: розтягується, збільшуючи об'єм камери в міру згоряння палива, а потім відновлюється швидко, виштовхуючи вихлопні гази назовні через отвори з боків.

Все це відбувається дуже швидко, але кінцевий результат такий: чим сильніший вибух, тим сильніше вискакує мембрана. Пристрої справляються з ударами, які розширюють об'єм камери на 140%. Це генерує силу, що перевищує 9.5 Н, а частота роботи мікродвигунів — понад 100 циклів на секунду.

Дослідники розмістили надруковані на 3D-принтері прототипи маленьких приводів згоряння над подушечками стоп крихітного жорсткого чотирилапого робота-жаби. Щоразу, коли мембрана конкретного приводу вискакує, ступня штовхається вниз. Інженери розробили схему керування, яка могла змінювати частоту іскри, співвідношення паливного еквівалента та витрату палива приводів, і поєднали ці елементи керування для чотирьох ніг.

В експериментах робот повільно рухався вперед вібруючою ходою і стрибав на різній висоті, у тому числі піднімаючись на вищі поверхні. Крім того, робот міг обертатися на місці за або проти годинникової стрілки. Рекордна висота стрибка склала 56 см. Робот також міг переносити вантаж масою до 32 г — у 22 рази більше за власний.

Більшість роботів використовують електричні приводи, але робот від розробників з університету Корнелла має набагато більшу потужність, відзначають дослідники. Використання реактивного руху, як додаткові роботизовані приводи, розширить можливості для застосування таких пристроїв.

Нагадаємо — корейські інженери із Сеульського національного університету розробили м’якого робота для проведення рятувальних операцій, розвідки, спостереження та досліджень. Після завершення місії прилад активує режим самознищення і розпадається, не залишаючи жодних слідів, крім маслянистої калюжі. Дослідники нанесли на силіконову смолу речовину, що виділяє іони фтору під впливом ультрафіолету. Коли оператори запускають вбудовані ультрафіолетові світлодіоди, щоб почати нагрівання речовини, робот починає розпадатися. Він розкладеться менш ніж за дві години, залишивши після себе тільки маслянисту рідину.