У NASA зафіксували гейзери на супутнику Сатурна, що викидають водяну пару зі швидкістю до 1287 кілометрів на годину

Космічний апарат NASA Cassini виявив на супутнику Сатурна Енцеладі потужні гейзери, які викидають водяну пару, органічні сполуки та діоксид кремнію у космос зі швидкістю до 1 287 км на годину. Відкриття, зроблене під час дослідження системи Сатурна з 2005 року, перетворило цей невеликий супутник на один із найперспективніших об'єктів для пошуків позаземного життя.

Джерелом викидів є тріщини в товстому льодовому покриві Енцелада, через які матеріал із підповерхневого океану потрапляє у відкритий космос. Супутник діаметром лише 500 кілометрів має глобальний океан під шаром льоду, який залишається рідким завдяки приливним силам від Сатурна та сусіднього супутника Діони. Вода виривається на поверхню переважно через характерні структури, які науковці називають «тигровими смугами», розташовані на південному полюсі Енцелада.

Склад викидів особливо цікавить дослідників. Крім води, гейзери містять органічні молекули, діоксид вуглецю, метан, аміак, солі та силікати. Цей набір сполук є типовим для гідротермальних джерел на дні земних океанів — місць, де, згідно з сучасними науковими уявленнями, могло зародитися перше життя на нашій планеті.

Ключове питання полягало в тому, чи зможуть майбутні космічні місії зібрати органічні молекули без їх руйнування під час високошвидкісного зіткнення з обладнанням космічних апаратів. Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго провели експеримент, який показав позитивні результати. Виявилося, що навіть на таких високих швидкостях біомолекули, зокрема амінокислоти, можуть виживати після контакту з колекторами космічних апаратів.

Це означає, що наступні космічні місії мають реальні шанси доставити зразки з супутників Сатурна для детального аналізу в земних лабораторіях. Завдяки відкриттям Cassini та майбутнім дослідженням пошук життя у Сонячній системі переходить на якісно новий рівень, а Енцелад розглядається як одне з найбільш ймовірних місць виявлення ознак біологічної активності поза межами Землі.