Угорські вчені довели, що основа для життя сформувалася ще до появи планет у космосі

Вчені з Орхуського університету в Данії вперше довели, що будівельні блоки білків можуть утворюватися природним шляхом у міжзоряному просторі. Це відкриття свідчить, що основа для виникнення життя може формуватися ще до появи планет. Дослідження проведено у співпраці з європейським науковим центром HUN-REN Atom­ki в Угорщині.

Графічне зображення гліцину на поверхні в міжзоряному середовищі, що піддається бомбардуванню космічними променями для утворення пептидів, будівельних блоків білків. Джерело: Альфред Томас Хопкінсон. Зірки адаптовані з зображення NIR­Cam «Космічних скель» – NASA, ESA, CSA та STScI.

Команда під керівництвом Серхіо Йопполо та Альфреда Томаса Гопкінсона змоделювала умови в масивних пилових хмарах на тисячі світлових років від Землі. За температури близько ‑260°C та майже повної відсутності тиску вони відтворили реакції під дією космічної радіації. Експерименти показали, що амінокислота гліцин у таких умовах утворює пептиди — попередники білків, — а також воду.

Пептиди є короткими ланцюжками амінокислот і проміжним етапом у формуванні білків, які мають вирішальне значення для життя. За словами Гопкінсона, ці сполуки можуть виникати на поверхні пилових частинок, з яких згодом формуються планети. Це означає, що базова хімія життя закладається ще до утворення зірок і планетарних систем.

Ультрависоковакуумна камера для астрофізики та астрохімії (ICA) в Атомкі, Угорщина. Ця камера використовувалася для обробки гліцину високоенергетичними протонами. Джерело: Бела Сулік, Угорський інститут ядерних досліджень

Раніше вважалося, що складні молекули виникають лише після переходу газопилових хмар у протозоряні диски. Нові дані спростовують цю гіпотезу: Йопполо наголошує, що такі молекули є набагато поширенішими у Всесвіті, ніж передбачалося.

Дослідження триває у Центрі міжзоряного каталізу Inter­Cat, який фінансує Данський національний фонд досліджень. Науковці вивчають можливість утворення й інших життєво важливих компонентів — мембран, нуклеобаз і нуклеотидів. За словами професорки Лів Горнекер, ці молекули можуть каталізувати ранні хімічні реакції, що ведуть до зародження життя.