Українські розробники назвали ключові переваги вітчизняних гаубиць Богдана‑Б

Українські причіпні 155-мм гаубиці “Богдана‑Б” та “Марта” потенційно можуть зайняти вільну нішу на артилерійському ринку Європейського Союзу. У той час як більшість країн ЄС зосереджені на самохідних артилерійських системах, у сегменті причіпної артилерії наразі спостерігається брак серійної продукції європейського походження. Це відкриває можливості для українських розробок, особливо з огляду на бойовий досвід їхнього застосування у війні проти росії.

Наразі деякі країни, зокрема Греція, Фінляндія, Іспанія, Хорватія та Румунія, досі використовують буксировану артилерію й можуть бути зацікавлені в її оновленні. Водночас на ринку вже присутні конкуренти — наприклад, Туреччина з гаубицею Pan­ter та Індія з ATAGS, які, хоча й належать до причіпного класу, мають опцію самохідного пересування, що збільшує їхню ціну, але й розширює функціональність.

Основна складність для “Богдани‑Б” — обмежений попит на буксировану артилерію, який пояснюється орієнтацією європейських армій на мобільність та автоматизацію. Самохідні установки, такі як німецька RCH 155 або французька Cae­sar, мають переваги в динамічному бою. Але за умов позиційної війни й широкого застосування дронів, ці переваги можуть втрачати актуальність — що й демонструє поточна війна в Україні.

Причіпні системи, своєю чергою, дешевші, простіші в обслуговуванні, придатні для зберігання в арсеналах та швидкого розгортання у разі необхідності. “Богдана‑Б” і “Марта” можуть стати такими саме платформами — особливо, якщо завершити доопрацювання конструкції, зокрема впровадити новий лафет і зарядний механізм.

Також позитивним фактором є спроможність українського ОПК до серійного виробництва артилерійських стволів, що критично важливо для експортного потенціалу. Вибір між “Богданою” з довшим стволом (52 калібри) та легшою “Мартою” (39 калібрів) дозволить країнам-імпортерам адаптувати закупівлі до власних потреб.

Втім, реальне захоплення ринку залежить не лише від технічної придатності, а й від здатності України забезпечити стабільні поставки, відповідну сертифікацію, технічне обслуговування та підтримку в рамках європейських закупівельних програм.