Українські розробники створили надсучасний дрон «Мара», який не можуть збити російські ракети

Український БПЛА «Мара» (Modular Advanced Robotic Robotic Aircraft) — розвідувальний комплекс, що складається з основних і змінних дронів та антени для управління польотами. Його вага — близько 20 км, він може літати на 45 км углиб фронту і спостерігати за позиціями ворога. Працюють дрони на низьких висотах і в умовах поривчастого вітру 20 м/с. Виробники заявляють: два дрони зі станцією управління та антеною можна помістити в один рюкзак. Про це розповідає Liga.Net

Розробка з’явилася на фронті з 2014 року, але вона постійно вдосконалюється.

Дрони використовують більше для спостереження і менше для коригування. На БПЛА встановлено дві камери, які знімають фото і відео одночасно.

«Виявленням дронів займається РЕР (радіоелектронна розвідка) і ППО, а придушенням — РЕБ. Є якийсь невеликий відсоток втрачених літаків, але парадокс у тому, що літаки потім знаходять, бо вони просто десь приземлилися, сіли або впали. Їх знаходить якийсь військовий екіпаж і запитують, „хто втратив літак?“. Велика кількість літаків повертається», — розповідає військовий, який працює з «Марою».

За розміром БПЛА дуже маленький, тож щоб його збити фронтовим ЗРК, треба увімкнути активний радар.

«Коли окупанти вмикають активний радар, то одразу стають видимими. Це все одно, що вночі увімкнути надпотужний прожектор. Але інакше вони не можуть захопити ціль. Проблема для ворога ще в тому, що ціль має захопити головка ракети. А це вже зовсім інша історія і це набагато складніше. Тому в нас немає жодних підтверджень саме збиття», — розповідає військовослужбовець.

Через малий розмір дрона ракета не може захопити його як ціль.

«У нас є відео, як на БПЛА летять одразу три ракети, і вони просто пролетіли дрон. Спектр випромінювань „Мари“ і віддзеркалень випромінювань замалий, щоб головка ракети його захопила», — каже український захисник.

БПЛА «Мара» може літати автономно. Потужний РЕБ ворога може його придушити повністю, і оператор втратить із ним зв’язок, дрон все одно летітиме за своєю запрограмованою місією, збиратиме дані й повернеться. «У найгіршій ситуації, коли відбувається повне придушення, екіпаж чекатиме за таймером, коли ж має повернутися літак і принести розвіддані. Якщо раптом літак потрапить до ворога, окупант не зрозуміє, звідки прилетів літак, куди він повертається і де перебували оператори», — пояснив військовий.

Як розповідає співзасновник фонду Frontline Care, який збирає на «Мари» для ЗСУ, Андрій Неділько, дрон має попит серед підрозділів Сил оборони на фронті.

«Вартість комплекту залежить від завдань і комплектації. Для ГУР, наприклад, купували шість літаків — усі разом за 2,8 млн гривень. Ми купуватимемо комплекс вартістю 1,3 млн гривень із двох літаків, антени, акумуляторів і додаткового комп’ютера. Ціна може змінюватися залежно від комплектації та кількості літаків. Загальна сума кампанії - 5,2 млн гривень, тобто чотири комплекси на вісім літаків загалом», — підкреслив Неділько.

Нагадаємо — українські розробники представили модернізований варіант «Стугни» для ЗСУ — «Скіф-М». Для нової установки полегшили триногу, поставили нові пристрої повороту, підйому та потужніше живлення. Також модернізовано дистанційне управління ПТРК та ракетою.