В США автоматизували знищення БПЛА

Армія США провела в Техасі навчання з бойовою стріляниною, на яких 1‑ша кавалерійська дивізія випробувала нові засоби захисту бронетехніки від малих безпілотників. Перевірка відбулася на базі Форт-Гуд з 7 по 9 квітня в рамках ініціативи Pega­sus Charge і концепції Gold­en Shield. Головне завдання — зробити так, щоб бронетанковий підрозділ швидше помічав дрон, передавав дані мережею і знищував ціль з мінімальною затримкою та меншим навантаженням на екіпажі.

Захист будували не навколо однієї машини чи одного комплексу, а як багаторівневу мережу. У неї об’єднали датчики, засоби ураження, системи управління і різні захисні комплекти на кількох тактичних платформах. Такий підхід продиктований самою природою загрози: сучасні малі безпілотники дешеві, їх можна запускати масово, а часу на реакцію часто обмаль. Тому армія намагається скоротити шлях від виявлення цілі до пострілу і передати частину роботи автоматиці.

Ключовим моментом навчань стала повністю автономна ланцюжок ураження цілі. Датчик на одній платформі виявив ворожий безпілотник, розпізнав його і передав цілевказання на окрему зброярну систему, встановлену на іншій машині, — після чого система знищила ціль. Для дивізійної програми випробувань це перший випадок, коли зв’язка «виявлення — класифікація — передача даних — ураження» спрацювала автономно і відразу між двома різними платформами.

Військові роблять на таку схему особливу ставку, бо вона відводить протидронову оборону від старої моделі, де одна машина мала і бачити, і супроводжувати, і стріляти самостійно. Тепер ролі можна розподіляти по мережі: один вузол помічає ціль, інший уточнює траєкторію, третій відкриває вогонь. Завдяки цьому бронетанковий підрозділ зберігає рухливість і отримує гнучкіший захист в умовах, коли загроза може з’явитися з будь-якого напрямку.

Окремо на навчаннях перевіряли нові перехоплювачі, зокрема мікроракетні системи для ближньої протидронової оборони. Вони розраховані на безпілотники першої і другої груп — порівняно невеликі апарати, які сьогодні найчастіше застосовують на полі бою. Такі ракети запускають із компактних пускових блоків, куди можна завантажити одразу кілька боєприпасів. Розробники заявляють про дальність близько 1000 метрів і точне наведення з опорою на радар і команди управління. Тут важлива не лише дальність, а й ціна: армія шукає дешевший спосіб збивати масові малі цілі, щоб не витрачати на них надто дорогі ракети.

Автоматизація в Gold­en Shield потрібна не лише заради швидкості, а й заради зниження навантаження на людей. У бронетанковому бою екіпаж і без того працює на межі: стежить за обстановкою, маневрує, підтримує зв’язок і виконує основне завдання. Якщо додати до цього постійне ручне полювання за дронами, бійці швидко потонуть у потоці сигналів і рішень. Тому частину рутинних дій система бере на себе, а солдати можуть зосередитися на головному.

За словами представників армії, системи, які показали себе на цьому тижні, планують поступово впроваджувати в підготовку бронетанкових частин, щоб екіпажі вчилися працювати з ними в звичайних умовах, а не лише на показових тестах. Результати навчань використають при ухваленні рішень щодо подальшого розгортання автономного багаторівневого захисту в рамках Pega­sus Charge і програми Trans­form­ing in Con­tact.